X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Великопольща: Тут почалася історія

08.09.2020 18:39
Туристичний топ-10 Великипольського воєводства пропонує відвідати Ева Яґєльська
Аудіо
  • Туристичний топ-10 Великопольського воєводства представляє екскурсоводка Ева Яґєльська
Najważniejsza polska świątynia była zamieniana przez obce wojska na magazyn zboża czy stajnie dla koni. Wszystko to miało na celu upokorzenie Polaków
Najważniejsza polska świątynia była zamieniana przez obce wojska na magazyn zboża czy stajnie dla koni. Wszystko to miało na celu upokorzenie Polakówgoronzo/pixabay/CC0

«Туристичний топ-10» вже відвідав кілька польських воєводств — Поморське, Мазовєцьке, Підляське і Любуське. Сьогодні час вирушити у Великопольщу, щоби дізнатися про багатство цього регіону. Допоможе нам Ева Яґєльська, екскурсовод з познанського відділення Польського туристично-краєзнавчого товариства імені Марцеля Мотти.

Великопольща — це регіон, який має багато облич. Тут історія зустрічається із сучасністю. Цей регіон кожної пори року виглядає по-іншому, а спосіб пізнавання Великопольщі залежить виключно від нас — чи ми плануємо екскурсію велосипедом, чи автівкою, або на байдарці. Прагну, однак, підкреслити, що Великопольща — це великий регіон, і пункти, про які за мить будемо говорити, розташовані досить далеко один від одного.

Ева Яґєльська Ева Яґєльська

Від чого починаємо Топ-10 Великопольського воєводства?

Починаємо від Шляху П’ястів (пол. Szlak Piastowski). Цей маршрут опрацьовано у 60-ті роки минулого сторіччя, а особливу популярність він здобув у 1966 році, коли Польща відзначала 1000-ліття польської державності. Папа римський Іван Павло ІІ, зрештою, свого часу сказав: «Тут почалася Польща, Велика Польща». Останніми роками цей маршрут розбудовано і збагачено, є коротший та довший варіант Шляху П’ястів, але ви на кожному знайдете притаманні для Великопольщі об’єкти. Я пропоную почати свою екскурсію від Познаня, де, як кажуть, все почалося. У Познанському кафедральному соборі спочивають перші князі та королі з династії П’ястів. Поїдьте до міста Побєдзіська (пол. Pobiedziska), на Острув Лєдніцький (пол. Ostrów Lednicki) і до Ґнєзна (пол. Gniezno), де створено першу в Польщі дієцезію. Вибір трас залежить від нас. Пройти цей шлях я дуже рекомендую усім, хто хоче дізнатися про історію Великопольщі та Польщі, прочитати її з прикладів середньовічної архітектури. А назва шляху походить від першої княжої династії Польщі. П’ясти були першими державними діячами, Мєшко І мав державницьку свідомість, невеликі гради він об’єднав, і за його часів народився польський народ.

На Шляху П’ястів, який, до речі, можна об’їхати велосипедом, знайдемо кільканадцять міст та містечок, ключових для розуміння історії Польщі. Ключовим для розуміння творчості одного з найвидатніших польських поетів є Шлях Міцкевича (пол. Szlak Mickiewiczowski).

У 1831 році Адам Міцкевич приїхав до Великопольщі, його переїзд був пов’язаний із листопадовим повстанням, а також — особистими справами. Поет зупинився у селі Cмєлув (пол. Śmiełów), де нині діє Музей імені Адама Міцкевича. І саме тут, у Смєлуві, Адамові Міцкевичу прийшла ідея написати  одну зі своїх найвідоміших поем — «Пана Тадеуша». Кажуть, що тамтешні ідилічні краєвиди його надихнули, і Міцкевич перелив їх на папір. Варто відвідати музей Міцкевича у Смєлуві — тут окремі кімнати присвячені його творам. Крім згаданого Смєлува, Адам Міцкевич під час свого перебування у Великопольщі відвідав теж Хоринь (пол. Choryń), де написав вірші «Reduta Ordona» та «Śmierć Pułkownika». У 1832 році поет виїхав до Дрездена і вже ніколи не побачив своєї Польщі. Тут, у Великопольщі, Адам Міцкевич мав пристрасний роман з польською публіцисткою та письменницею Констанцією Лубєнською.

У своїй поемі «Пан Тадеуш» Міцкевич один із найяскравіших образів, Телімени, списав саме з Констанції Лубєнської. Тематичні екскурсії дають можливість і пізнати регіон, і поглибити свої знання на тему, яка нас цікавить. Які ще тематичні шляхи пропонує Ева Яґєльська?

Це Шлях дерев’яних костелів (пол. Szlak kościołów drewnianych). Цей маршрут проходить через пущу Зєльонка (пол. Park Krajobrazowy Puszcza Zielonka) і має два варіанти. Любителям сакральної архітектури дуже рекомендую відвідати ці костели. Вони датуються назагал XVIII сторіччям. Я особисто дуже люблю відвідувати костел у селі Кіцін (пол. Kicin).

Шлях дерев’яних храмів, як сказала моя співрозмовниця, має коротку і довгу версії. Довгий маршрут — це 90 кілометрів, на цій відстані розташовано вісім об’єктів. А коротший простягається на 35 кілометрів і охоплює шість костелів. А для тих, хто вперше відвідує Великопольщу, моя співрозмовниця Ева Яґєльська має чудову пропозицію.

Ви можете поїхати до Побєдзіськ (пол. Pobiedziska), і я дуже вам рекомендую це зробити! Тут є макет усіх найважливіших пам’яток архітектури та природи Великопольського воєводства, тобто Скансен мініатюр (пол. Skansen Miniatur). Тут, наче у краплі води, віддзеркалюються мініатюрні копії найважливіших великопольських об’єктів.

Ви можете більше дізнатися про Побєдзіська з відеоблогу Еви Яґєльської:

 

Візит у Скансені мініатюр — це добра ідея, щоби підготуватися до знайомства із великопольськими пам’ятками архітектури в оригінальному розмірі. Куди далі їдемо?

Пропоную поїхати до містечка Вонґровець (пол. Wągrowiec). Це дуже цікаве місто! У середньовіччі цей град належав ордену цистерціанців. Монахи тут впроваджували нові техніки рільництва, після цистерціанців залишився монастир, один із найстарших на теренах Польщі монастирів цього ордену. Тож варто присвятити час на відвідання комплексу. Натомість ще один привід приїхати до Вонґровця — це перехрестя двох річок, Велни (пол. Wełna) і Нєльби (пол. Nielba). Таке схрещення річок називається біфуркацією, завдяки їй басейни і долини двох річок поєднуються між собою. Додам, що для біфуркації притаманний вир. Натомість у випадку Велкни і Нєльби цього немає, оскільки одна річка пливе вище, а друга — нижче. Йдеться про хімічний склад води цих річок. Важчі води пливуть нижче, а легші — вище.

Якщо вже про хімічний склад мова зайшла... Великопольща має найбільшу в Польщі соляну шахту.

Рекомендую відвідати Соляну копальню в Клодаві (пол. Kopalnia soli w Kłodawie). Це дуже цікаве місце, яке приваблює маси туристів! У Клодаві маємо більші поклади солі, ніж у Вєлічці, одній із найвідоміших соляних шахт. У Клодаві видобувають так звану рожеву сіль, з якої виробляють настільні лампи. Коли вмикаєте таку лампу, то сіль під дією тепла нагрівається і  випаровується. Соляні лампи використовуються у терапії хвороб дихальних шляхів тощо. Цю сіль видобувають у Клодаві, причому соляна шахта діє, але вона теж відкрита для туристів — тут спеціальний маршрут, який знайомить із історією та специфікою виробництва солі.

Якщо ви поїдете до Клодави, то варто заглянути ще до одного міста неподалік — це Конін (пол. Konin). Місто лежить над річкою Варта, і тут діє парк макет, присвячених фільмам, є гарний макет зі стрічки «Аватар».

 Куди їдемо далі?

- Їдемо до села Узажево (пол. Uzarzewo), яке лежить недалеко Познаня, 20 кілометрів. В Узажеві розташований Природничо-мисливський музей. Одними з найцікавіших експонатів є привезені польським водієм ралі Анджеєм Сморавінським опудала африканських тварин. У музеї ви теж дізнаєтеся про фауну Великопольщі.

Я чула, що жодна екскурсія до Великопольського не може обійтися без Роґаліна.

Так, це правда. Усі туристичні екскурсії їдуть до Роґаліна (пол. Rogalin). Це обов’язковий пункт відвідування Великопольщі. У Роґаліні розташована резиденція шляхетського роду Рачинських. Цей палац побудовано у двох стилях — бароко і класицизм. Ця резиденція є найбільшим у своїй категорії об’єктом у Польщі, вона має форму підкови. А назва резиденції походить від гарної легенди. Отже, цей палац оточений лісами. Якось Лєх, Чех і Рус зібралися на полювання в цих лісах. І побачили вони під час цього полювання прекрасного оленя із казкової краси рогами. Тоді Лєх сказав, що не можна вбивати цю достойну тварину. У пам’ять про цю зустріч тут було створено осаду, яку назвали Роґалін — від отих рогів оленя.

Залишається ще один пункт в рейтингу десяти найбільших туристичних принад Великопольського воєводства. І, певно, це буде Ґнєзно, перша столиця Польщі, як прийнято вважати.

Моїм колегам з Ґнєзна (пол. Gniezno) це може не сподобатися, але я із цим твердженням не зовсім погоджуюся. Коли в Познані в 966 році було прийнято християнство, то в Ґнєзні ще існувала поганська святиня. Тому в цьому контексті Познань дещо старший, ніж Ґнєзно. Натомість, справді, прийнято вважати, що першою столицею Польщі було Ґнєзно. Саме місто є вартим того, щоби туди приїхати. Ґнєзнєнський собор височіє на Дівочій горі. Тут зберігаються останки першого польського святого — святого Войцєха. Щороку до Ґнєзна вирушають паломництва, щоби поклонитися цим реліквіям. І в 1000-му році, пішки, на червоному килимі, разом із польським князем Болєславом Хоробрим, до Ґнєзна вирушив Оттон ІІІ. Оттон мав надію забрати святого до себе, але Болєслав на це не дозволив. Оттон ІІІ, натомість, зняв зі своєї голови корону і поклав її на голову Болєслава Хороброго. Це був вимовний знак прийняття його до ґрона найважливіших тогочасних лідерів. А ще Ґнєзно славиться своїми кроликами. Місто вигадало свій туристичний символ і став ним кролик, який асоціюється з ... королем. Король-кролик — król-królik, це така гра слів. Отже, кроликів тут знайдете у різних закутках. Є навіть спеціальний шлях кроликів. Варто ним пройтися і знайти усіх ґнєзнєнських кроликів!

Запрошуємо послухати звуковий файл передачі

Яна Стемпнєвич

Побач більше на цю тему: туристичний топ-10 Туризм Польща