X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Velo Fort: невідомі місця Брестської фортеці у Білорусі і Польщі

01.01.2022 19:00
Передусім про фортецю розповідалося як про фортецю-герой, а її історію пов’язували лише з Другою світовою війною. Однак це далеко не вся історія знаменитої фортеці у Бресті. Форти Брестської фортеці є частиною її модернізації ще до Першої світової війни і вони розташовані на території Бреста у Білорусі та Тересполя на польській стороні
Аудіо
  • Velo Fort: невідомі місця Брестської фортеці у Білорусі і Польщі
           ,  -
Пам'ятні казарми Брестської фортеці на території Польщі у Кобилянах у гміні Тересполь, зараз - Центр культуриMariana Kril

З чим у вас асоціюється Брестська фортеця? Чи бували ви у цьому місті? За радянських часів це місце було одним із найпопулярніших для різного роду екскурсій. Передусім, про фортецю розповідалося як про фортецю-герой, а її історію пов’язували лише з Другою світовою війною. Однак це далеко не вся історія знаменитої фортеці у Бресті. Форти Брестської фортеці є частиною її модернізації ще до Першої світової війни і вони розташовані на території Бреста у Білорусі та Тересполя на польській стороні. Часто ці об’єкти зовсім невідомі, місцева громада не знає, як їх використовувати. Громадська організація «Фонд розвитку Брестської фортеці» з Бреста разом із польським партнером Інститутом цифрової культури, досліджуючи ці забуті місця, розробили велошлях по обидва боки кордону по цих забутих фортах. Презентація проекту «VeloFort» відбулася у жовтні у селі Кобиляни у ґміні Тересполь на Люблінщині в одному із фортів Брестської фортеці. Зараз тут знаходиться центр культури.

Розповідає Мєчислав Романюк, голова Ради ґміни Тересполь:

- Ми знаходимось у Кобилянах. У цьому селі є декілька важливих об’єктів з кінця ХІХ – початку ХХ століття. Два об’єкти вже відремонтовані. Один з них – це порохівня поблизу водойми, місця відпочинку. Певний час там був бар. Окрім цього, це місце було призначене для конференцій, невеликих зустрічей. Другий об’єкт – це так звана міжфортифікаційна споруда, де відбувся підсумок проекту «Velo Fort». Під час Першої і Другої світових війн цей об’єкт не було зруйновано. Його відреставровано у наш час за кошти понад 1 мільйон злотих. І сьогодні – це місце зустрічей. Тут також представлена виставка про все те, що пов’язане з нашими околицями, що пов’язане з цими оборонними будівлями, які були продовженням Брестської фортеці. Перед Другою світовою війною це був склад паливних речовин для літаків аеропорту «Малашевичі». В основному, там знаходилася нафта як рушійний матеріал тогочасних військових літаків. І з цим пов’язана дуже сумна, трагічна історія. Коли почалася війна у вересні 1939 року, люди почали шукати і брати все чуже. Передусім, вони шукали нафту, яка була необхідна для освітлення. І до цього форту у Кобилянах зайшло кільканадцять осіб, серед яких світлої пам’яті чоловік моєї тітки, вони прийшли по цю нафту. Хтось не міг знайти виходу, витягнув сірники, запалив, аби знайти вихід з приміщення. Внаслідок випарів, стався вибух, і ці люди загинули у цьому об’єкті. Але сьогодні – це місце зустрічей, відпочинку, адже перед будинком є велика відпочинкова зона, добре оснащена. І це місце є гордістю нашої ґміни.

За словами директорки Фонду розвитку Брестської фортеці Аліни Дерев’янко, про Брестську фортецю знають лише з Радянського періоду.

- Це був основний наратив, що представлявся в історії Радянського Союзу. І, звісно, він був дуже популярний. Також він був сильно підсилений літературою, культурою, фільмами. Чимало людей сприймають Брестську фортецю виключно як час Другої світової війни. І думають, що вона будувалася для цієї війни, що це радянська пам’ятка чи радянська фортеця. Коли ми почали займатися фортецею у 2013 році, зрозуміли, що значна частина об’єктів не використовується - як самої фортеці у межах валів, так і тим більше її форти. Ми почали свою роботу з того, аби зрозуміти, яка ця спадщина, з чим ми маємо справу і якою є історія цієї спадщини. Виявилося, що на той час дуже мало уваги приділялося історії будівництва фортеці чи тому складному періоду, коли було прийнято рішення, що на місці старого середньовічного міста, яке зносять, буде будуватися фортеця. Ці періоди практично не досліджені, хоча вони займають значний період часу, це близько 100 років. З одного боку, нам здається, що це важливо з історичної точки зору – піднімати пам’ять про цей період, але з іншого боку, це справді новий потенціал цього об’єкту і для розвитку туризму, культури, загалом для розвитку міста.

Проте, коли Фонд почав займатися дослідженням фортеці, то побачив дуже багато нових перспектив, які можна розвивати і показувати місцевій спільноті.

- З одного боку, ми зрозуміли, що це звичайно дуже складна спадщина. Це досить громісткі бетонні будівлі, які у більшості випадків як в Білорусі, так і в Польщі розташовані на краю міста, в лісі чи в полях. Зазвичай, це такі зелені острівки і ніхто не знає, що з ними робити. З іншого боку, є приклад музеєфікації, це є тут, у Тересполі, а також в одному із фортів у Білорусі. Але цих об’єктів є багато. І що з ними робити не знають власники ні тут, ні там. Це загальна проблема. Але також є дуже мало розуміння, що це частина Брестської фортеці, а ще менше розуміння є у тому, що частина цих об’єктів знаходиться, наприклад, у Польщі, тут мало хто знає, в якому вони стані у Білорусі. В принципі характерними є спільні проблеми і незнання про ці об’єкти.

Аліна Дерев’янко вважає, що ці форти у майбутньому матимуть своє нове життя і будуть цікавими місцями для місцевих жителів.

- Так чи інакше, ці ідеї, я думаю, будуть розвиватися. Окрім того, що на цих об’єктах можна організовувати якісь склади, у майбутньому їхній потенціал буде помічено, і не лише музейний, можливо, там будуть відбуватися якісь культурні події. Хочеться вірити, що ці об’єкти будуть жити. Насправді, вони вже дуже багато пережили і проживуть ще більше від нас. Хотілося б, що вони мали якесь призначення, але щоб воно була важливе для жителів. Саме громада повинна вирішити, для чого ці об’єкти повинні бути призначені. Мені хочеться вірити, що цим об’єктам присвятять більше уваги і що в них з’явиться якесь життя. Студенти, які брали участь у майстер-класах у рамках нашого проекту, нас сильно надихнули. Було помітно, що для них ці об’єкти цікаві. На цих зустрічах був присутній головний архітектор Бреста, представники університету під час презентацій студентів. Вони говорили про те, що для Бреста ці форти є хорошою можливістю для створення зелених паркових зон, адже місто постійно забудовується, а ці частин якраз не забудовуються, і вони могли би стати своєрідним зеленим каркасом Бреста.

Координаторка проекту «VeloFort» з польського боку Александра Зіньчук вважає, що такі прикордонні проекти ще більше зближують місцеві спільноти з обох боків кордону.

- Я вважаю, що це дуже важлива річ – робити щось задля туризму і поширення культури, історичної, культурної спадщини, мальовничої природи, що тут є. Тому чергові туристичні пропозиції такі, як велошлях, розважальні пропозиції, є дуже важливі. Ми маємо новий велошлях через гарні місця. Дуже хочеться якнайшвидше проїхатися ним по двох боках кордону, щоб ми могли перетинати кордони без проблем. Дуже хочеться повернутися до цього давнього, прекрасного сусідства цих спільнот. Політичні структури чи системи у певний час не дозволяли це робити, і зараз знову це є. Тому, тим більше, це дуже важливо, аби цю делікатну крихку матерію, якою є духовна спадщина, але також те, що є навколо нас, повертати. Багато років певним трендом на Заході і у США є так званий site-specific. І це також роблять наші колеги у Бресті, і ми також стараємось це робити. Серед іншого, Юлія Цімафєєва це називала еко-поетикою. І мені цей вислів дуже подобається. Це щось більше, ніж грецьке «ойкос», тобто це дім, спільний простір, де ми є, де ми проживаємо. І не важливо, чи ми знаходимось з одного боку ріки Західний Буг, чи з іншого, або ж десь на прикордонні, де все перемішується… Але, де би ми не були, ми є на нашій планеті, яка знаходиться під загрозою, де треба більше дбати про природу, про своє психічне здоров’я через рух. І те, що ми сядемо на велосипед, а при нагоді гарного застосунку послухаємо цікаву історію цього місця, - прекрасно.

Ви також можете пізнати місця проекту «VeloFort», користуючись мобільним застосунком. Там є інформація про 10 фортів Брестської фортеці по обидва боки кордону, а також можна послухати музику, створену спеціально для цього застосунку зі звуками з фортець.

Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі

Мар’яна Кріль