Антиукраїнська пропаганда в польському інформаційному просторі різко посилилася за останні місяці — про це свідчить новий звіт польської організації Demagog, яка з 2022 року системно моніторить дезінформацію, спрямовану проти України та українців. Аналітики фіксують не лише зростання кількості ворожих публікацій, а й вибухове збільшення їхніх охоплень, що вказує на дедалі глибший вплив таких наративів на суспільні настрої в Польщі.
Як пояснює головний редактор demagog.org.pl Марцін Костецький, ідеться вже не про поодинокі випадки мови ненависті, а про цілі хвилі інформаційних атак, які активізуються навколо гучних політичних і безпекових подій. Вето президента на закон про допомогу громадянам України, інциденти з російськими дронами чи навіть культурні події ставали приводом для різкого сплеску публікацій, що малюють українців як «привілейованих», «небезпечних» або таких, що загрожують польській державності.
Ці наративи ґрунтуються на маніпуляціях і відвертих фейках: від тверджень про «захоплення» українцями польської медицини та соціальної допомоги до теорій змови про «українізацію» Польщі. Насправді ж офіційні дані свідчать про протилежне — більшість українців у Польщі утримують себе за рахунок праці й роблять позитивний внесок в економіку та систему охорони здоров’я. Окремі відео чи повідомлення, вирвані з контексту, використовуються як емоційні тригери, щоб перекласти відповідальність за системні проблеми на біженців.
«Остаточна мета цієї пропаганди — не просто зіпсувати відносини між поляками й українцями, а домогтися того, щоб Польща перестала допомагати Україні», — наголошує Марцін Костецький. На його думку, без активнішої участі держави у спростуванні фейків та підвищенні медіаграмотності суспільства громадські організації самотужки не зможуть зупинити цей потік. Адже інформаційна війна триває вже зараз — і від того, наскільки стійкими до маніпуляцій будуть суспільства, залежить не лише якість публічної дискусії, а й результат війни загалом.
Окрему тривогу викликає використання сучасних технологій, зокрема дипфейків, для створення фальшивих «свідчень», таких як нібито заяви польських військових про територіальні претензії до України. Такі матеріали підривають довіру між суспільствами, граючи на високому авторитеті армії та страхах, пов’язаних із війною. Водночас значна частина антиукраїнських повідомлень поширюється анонімними акаунтами або публічними особами, наприклад політиками, які, свідомо чи ні, ретранслюють російські пропагандистські тези.
Усю розмову можна послухати у доданому файлі
Сніжана Чернюк