Українська Служба

Чи Україна має шанс на власну стратегію в ЄС?

02.04.2026 21:30
«Україна здатна придумати найкраще для себе – якщо залучить своїх найрозумніших людей», – каже професор Мацей Перковський. Він переконаний, що країна має сили та ресурси для розробки стратегії вступу до Європейського Союзу навіть у складних умовах війни та глобальних викликів. Досвід Польщі показує, що терпіння, послідовність і робота над реформами здатні забезпечити не лише членство у ЄС, а й реальний розвиток економіки, зміцнення безпеки та підвищення добробуту громадян.
Аудіо
  • Чи Україна має шанс на власну стратегію в ЄС?
 .
Фото ілюстративне.pxhere.com/CC0 Domena publiczna

Україна сьогодні стоїть перед історичним викликом — стати членом Європейського Союзу, і цей процес, за словами Мацея Перковського, професора, керівника кафедри міжнародного публічного права на юридичному факультеті Університету Білостока та керівника Europe Direct Podlaskie, Європейського інформаційного центру, потребує не лише політичної волі, а й чіткої концепції адаптації країни до європейських структур і стандартів. «Україна має можливість і сили сформувати команду людей, які напрацюють цю концепцію, хоч це й буде непросто», — підкреслює професор Перковський. Він порівнює нинішній шлях України з досвідом Польщі, яка, попри складні обставини, змогла стати повноправним і впливовим членом ЄС.

За словами Мацея Перковського, сьогодні голос Польщі у ЄС вагомий, а країна сама стала серйозним партнером. «Її успіх — це сигнал для України: Європа пробудилася через російську агресію, але це не означає автоматичної підтримки. Україні потрібно діяти розумно», — пояснює професор.

Польща готувалася до вступу до ЄС у зовсім інших умовах, ніж сучасна Україна. Проте, як і Україна, зіткнулася з внутрішніми сумнівами, гострими дискусіями та критикою з боку сусідів. Мацей Перковський згадує: «Я чудово пам’ятаю той період 20 років тому, коли ми готувалися до вступу, і коли це сталося, був величезний ентузіазм. Європа тоді була унікальним, привабливим і перспективним проектом».

Професор звертає увагу на роль християнських цінностей у формуванні ЄС. Він цитує Джона Ф. Елера, який писав про ризик відходу ЄС від християнського коріння. «Сьогодні, коли ми бачимо секуляризацію, кризу церков і різні соціальні проблеми, стає зрозуміло, чому ці цінності важливі», — пояснює Перковський, підкреслюючи значення символічних кроків європейських лідерів, таких як візит президентки Єврокомісії до родинного дому Івана Павла ІІ.

Він зазначає, що Україна сьогодні має поєднати виживання під час війни з довготривалим процесом інтеграції в ЄС. Вступ — це не миттєвий акт, а поступовий процес упорядкування законодавства, економіки, боротьби з корупцією та побудови прозорих правил. «Скептики будуть завжди, і Україна повинна не зважати на голоси, які говорять, що вступ неможливий. Важливо робити все для користі країни», — наголошує Мацей Перковський.

Польський досвід демонструє, що отримання коштів ЄС стало потужним стимулом для розвитку: країна почала будувати дороги, впроваджувати інновації, підвищувати ВВП і добробут громадян. «Терпінням і працею люди багатіють», — зазначає професор, закликаючи Україну послідовно та терпляче працювати над інтеграцією.

Мацей Перковський радить Україні сформувати команду найкращих експертів, які розроблять план А — ідеальний сценарій вступу до ЄС, та план Б — альтернативу, яка гарантує користь країні, навіть якщо процес триватиме довше. Він наголошує, що Україна здатна впоратися з цим завданням, адже «це велика нація, амбітна, яка вже за короткий час під час війни створила національну легенду».

За словами професора, важливо уникати комплексів і не покладатися на чужу доброзичливість. «Європа прокинулася, їй потрібен виклик і мотивація, але це не означає автоматичної підтримки. Україні треба використати ситуацію з розумом і залучити розумних, підготовлених людей», — підсумовує Мацей Перковський, підкреслюючи, що стратегічне планування та послідовні кроки сьогодні визначатимуть майбутнє України в ЄС.

20:28 01ed7263.mp3 Чи Україна має шанс на власну стратегію в ЄС?

 

Володимир Гарматюк