X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Фонд «Калина»

30.07.2019 16:00
Польсько-українсько-канадський стипендіальний Фонд «Калина» від 2018 року підтримує українські сім’ї воїнів, які загинули або були важко поранені на фронті
Аудіо
  • Działalność Polsko-Ukraińsko-Kanadyjskiej Fundacji Stypendialnej „KALYNA” wspierającej rodziny ukraińskich żołnierzy poległych w Donbasie
  -    --
Ґражина Станішевська - голова стипендіальної ради Польсько-українсько-канадського Фонду «Калина»Андрій Рибалт

Головою стипендіальної ради польсько-українсько-канадського Фонду «Калина» є Ґражина Станішевська – депутатка Сейму Х, І, ІІ і ІІІ скликання, сенаторка V скликання Сенату, євродепутатка VI каденції Європарламенту. У час комуністичної Польщі - активістка руху «Солідарність», запроторена в комуністичні тюрми режиму ген. Войцєха Ярузельського.

Із Ґражиною Станішевською при нагоді щорічного фестивалю «Лемківська ватра» у Ждині поспілкувався Андрій Рибалт.

А.Р.: Як виник задум створити такий Фонд?

Ґ.С.: Насамперед - це становище сімей осіб, які загинули на Донбасі, на війні. По-перше, наш фонд надає стипендії дітям загиблих воїнів, які хочуть навчатися в Польщі. А по-друге, ми надаємо стипендії, наприклад, кандидатові наук Євгенові Місилу, щоб вивчати важкі питання спільного польсько-українського минулого. І пан Євген пише роботу, збирає матеріали про польський табір, який існував після війни, у якому були ув’язнені насамперед німецькі в’язні, потім жителі Сілезії, а далі до них прибули ще й українці з операції «Вісла» – та частина, яка не була переселена, або хотіла повертатися на свої землі, опинилася у цьому таборі. Пан Євген від архіву до архіву їздить, збирає матеріали, і при нагоді пошуків транспортних списків осіб у Кракові, він знайшов фотографії восьми тисяч лемків. Отже, ця маленька виставка із фото кенкарт лемків - це один із результатів цієї стипендії. Ми очікуємо, що наступного року з’явиться книжка про цей табір. Це дуже важливо для жителів Сілезії, а також для українців.

А.Р.Чи цей фонд допомагає також польським історикам, які досліджують долю поляків, які жили на територіях нинішньої української держави. Я маю на увазі поляків зі Львова, Івано-Франківська?

Ґ.С.: Можливо, у майбутньому так буде. Наразі ми займаємося тим, що є на території Польщі. Тобто ми намагаємося допомагати навчатися у Польщі дітям з України, дітям українських воїнів, які, захищали свою державу і водночас нас, поляків, від російської агресії. Адже ми безпосередній сусід. Ми фінансуємо лише навчання у Польщі, не в Україні, а також дослідницьку роботу. Нині ми готуємо чергову стипендію для українки та поляка, які разом напишуть історію взаємовідносин Польщі та України ще від Богдана Хмельницького до сьогодення, щоб це була одна книжка, а не лише вибіркові фрагменти, як це було досі, а також прогноз на майбутнє, як ці відносини можуть у майбутньому складатися. Восени ми почнемо фінансувати дві наступні стипендії.

А.Р.Переважає погляд, що польсько-українські відносини погіршилися. Ваш приклад показує, що навіть у цьому важкому історичному контексті можна створити щось позитивне між поляками та українцями. Як Ви змогли це зробити? Я знаю, що легко мати якусь ідею, задум. Проте дуже важко це втілити в життя.

Ґ.С.: Важко, оскільки тут відсутнє якесь гарантоване фінансування. Треба закликати людей, бо ці стипендії фінансують  насамперед поляки, яку бачать цю прогалину. Вони розуміють, що «на горі» відбувається щось погане, і тому готові підтримати громадську діяльність. І це добре, бо таким чином ми взаємодоповнюємося. Крім цього, опитування громадської думки в України про ставлення до Польщі, попри те, що на центральному рівні відносини дещо погіршилися, показує, що про поляків там постійно думають добре. Саме тому там, де відсутні центральні заходи, виходить громадське суспільство і починає втілювати в життя різні проекти, які доповнюють співробітнитцво, не озираючись на те, що відбувається на горі.

А.Р.Ваш Фонд організовує допомогу з Польщі, України та Канади. Міністр закордонних справ, проф. Яцек Чапутович, перебуваючи на конференції у Канаді на тему допомоги реформам в України, заявив, що без активності польської та української діаспори у Канаді, Канада не була би настільки залученою у великомасштабні політично-економічні проекти у Центрально-Східній Європі. Звичайно, міністр мав на увазі польсько-українське співробітництво. Чи ви, як людина з великим досвідом громадської діяльності, можете підтвердити, що є зацікавлення такими проектами?

Ґ.С.: Так, є. На мою думку воно існує. Ми отримуємо підтримку, але вона не настільки велика, як з самої Польщі. Бо найбільше проекти Фонду «Калина» підтримують поляки, які живуть у Польщі. Проте трохи коштів надходить і від  української діаспори в Канаді, а також від поляків зі США. Фонд отримує теж перекази від поляків з Німеччини. Проте найбільше ми отримуємо допомоги від поляків, які живуть у Польщі.

А.Р.Пам’ятаю Вашу активність ще під час першого Майдану – Помаранчевої революції, потім Ви допомагали під час другого, на жаль, вже кривавого Майдану – Революції гідності. Як польська активістка позаурядових організації, Ви постійно підтримували українське громадянське суспільство. Раніше ви були політиком: депутатом, сенатором, євродепутатом. Звідки у вас така прихильність до України, українців?

Ґ.С.: Скажу відверто - мене більше цікавить Схід, ніж Захід. І те, що наш східний сусід має такі проблеми, спонукає мене ділитися тим, що нам вдалося зробити раніше. Як ви знаєте, під час воєнного стану в Польщі, у 1980-тих роках, поляки користувалися такою ж допомогою із Заходу. Мені нині дещо бракує, що поляки не допомагають настільки широко сусідові, який має проблеми, як це робили раніше держави Заходу, приймаючи сотні, тисячі емігрантів з Польщі, даючи їм можливості для життя у державах Заходу, за морем чи океаном. Я жалію, що ми не настільки активні у цьому. Те, що я роблю –  це спроба допомогти звичайним громадянам втілювати в життя такі проекти з допомогою.

Повну передачу слухайте у прикріпленому звуковому файлі

Андрій Рибалт

37-а Лемківська ватра у Ждині

20.07.2019 17:30
У Ждині, неподалік Горлиць, що у південно-східній Польщі, проходить всесвітнє свято лемківської культури – вже 37-а Лемківська ватра

Місце зустрічі – Лемківська ватра у Ждині

23.07.2019 17:42
У селі Ждиня у Малопольському воєводстві завершилась 37. Лемківська ватра