X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Про те, як органи місцевої влади підтримують громадські організації

08.03.2020 23:56
Як у Польщі влада на місцях підтримує громадські організації? Звісно ж — не всюди і не завжди вона підтримує їх на достатньому рівні. Але у цій передачі ми розповімо про той випадок, коли місцеве самоврядування робить чимало для того, щоб допомогти неурядовим організаціям, розуміючи, що це вигідно для всіх — як для влади, так і активістів
Аудіо
(zdj. ilustracyjne)
(zdj. ilustracyjne)Zbynek Jirousek /Shutterstock.com

Як у Польщі влада на місцях підтримує громадські організації? Звісно ж — не всюди і не завжди вона підтримує їх на достатньому рівні. Але у цій передачі ми розповімо про той випадок, коли місцеве самоврядування робить чимало для того, щоб допомогти неурядовим організаціям, розуміючи, що це вигідно для всіх — як для влади, так і активістів. Саме той випадок — місто Коросно (пол. Krosno) Підкарпатського воєводства. До речі, такій прихильності влади до громадських організацій подеколи заздрять активісти із сусідніх міст.

А про форми і інструменти цієї підтримки розповість Анна Дзядош — заступниця начальниці Відділу соціальної політики і здоров'я адміністрації міста Коросна.

— Центр підтримки громадських організацій у нашому місті працює уже 10 років, отож цього року ми відсвяткували малий ювілей. Центр є структурним підрозділом Управління міста, проте він не знаходиться у будівлі ратуші, а деінде, в окремому будинку. Центр був створений для того, щоб надати підтримку активістам, адже ми бачили, що у них часто виникають проблеми — то з приміщенням, то з фінансами, то у правових питаннях. Отож, це місце, де вони можуть працювати, зустрічатися, де у них є своя поштова скринька, і де ми їх всіляко підтримуємо, організовуючи різні навчання, тренінги, а також допомагаючи писати проекти, а опісля — відзвітуватися.

Загальна площа будинку Центру громадських організацій складає 120 кв.м., у ньому знаходяться офіси, соціальні приміщення, а також конференц-зал. Будинок утримується за рахунок коштів з міського бюджету. Отож, використання приміщень Центру є повністю безкоштовним.
— На сьогодні у нашому Центрі мають свій осідок 28 громадських організацій. Спочатку їх було лише 6. Це були такі організації як Польське товариство боротьби з інвалідністю, Польський союз пенсіонерів за віком і пенсіонерів соціальних, Польська асоціація діабетиків, Польський союз незрячих, Товариство любителів Короснянської землі та інші. Подібні є і зараз, проте їх, як я вже сказала, набагато більше.

Крім цього, працівники мерії щонайменше двічі на рік проводять спеціальні курси для активістів, на яких навчають їх правильно писати грантові заявки на участь у конкурсах.
— Це тому, що коли Управління міста проводить конкурси на проєкти громадських організацій, і потім делегує їм завдання, за які вона несе відповідальність, то, відповідно до положень Закону про громадську користь і волонтерство, такі організації повинні подати свою пропозицію Управлінню міста, а після здійснення проєкту — відзвітуватися. Це все не так просто, тим більше, що окремі положення правових актів доволі часто змінюються, у них є свої нюанси і так далі. На такі навчання часто запрошуємо відомих експертів.

Закон про діяльність громадської користі і волонтаріат, про який згадала Анна Дзядош, був ухвалений 2003 року. У ньому держава зобов’язала органи місцевого самоврядування обов’язково створювати програми співпраці з громадським організаціями, в тому числі — передавати їм на виконання певні завдання. У бюджеті 50-тисячного повітового міста Коросна закладені 5 мільйонів злотих — тобто близько 1,2 млн євро на здійснення різних завдань неурядовими організаціями. Розподіл цих коштів відбувається на конкурсній основі.
— Мер міста оголошує конкурс, після чого громадські організації подають свої проєктні заявки. Такі конкурси охоплюють різні сфери: культуру, спорт, охорону здоров'я, соціальну допомогу. Це можуть бути як коротко-, так і довгострокові проєкти. Наприклад, це може бути конкурс на проведення невеликого заходу або, скажімо, курсів, але це теж може бути конкурс на надання послуг з догляду за особами з обмеженими можливостями або повністю залежними, на забезпечення діяльності виховного закладу для неповнолітніх. В останньому випадку переможець конкурсу і місто підписують договір на 5 років.

Ще однією платформою співпраці з активістами є Центр волонтаріату, працівники якого координують дії у сфері волонтерства і намагаються розвивати цю ідею серед містян.
— Дотепер ми здебільшого працювали з учнями, проте будемо старатися залучити до волонтерства також осіб похилого віку, поміж яких є багато людей, які зацікавлені у такій активності.
Отож, ми співпрацюємо зі шкільними гуртками волонтаріату, якими опікуються шкільні педагоги. Ми координуємо їх діяльність, проводимо для них різні тренінги, наприклад з надання першої допомоги або з роботи у колективі. Та намагаємося залучити все більше молоді до громадської активності, пояснити користі від неї, і водночас пробудити чутливість до проблем інших та потребу допомагати їм. Адже загалом активістами є люди середнього віку. З такою метою ми, серед іншого, проводимо у школах конкурси знань та конкурси малюнків про волонтерство. Переможців, звісно ж, нагороджуємо, чому діти, як то діти, дуже-дуже раді. А ще щороку ми влаштовуємо гала-захід, на якому вручаємо призи найактивнішим волонтерам та громадським організаціям.

Анна Дзядош уточнює, що головним патроном цього заходу, і тим, хто вручає призи, є мер міста. І додає, що і він, і його заступники присвячують багато уваги діяльності громадських організацій, а подеколи самі виступають волонтерами. Уповноваженою — від імені очільника міста — з питань неурядових організацій є начальниця Відділу соціальної політики і здоров'я. А чи існують структури, що представляють самих активістів?
— Так, звісно... Це Рада публічної користі, до складу якої входять представники від неурядових організацій. Ця Рада виконує консультативно-дорадчі функції, у першу чергу вона дає свою оцінку пропозиціям і діяльності органу місцевого самоврядування у всіх питаннях, що стосуються роботи громадських організацій. У Коросні також працює Рада сеньйорів (літніх людей) — у неї подібні функції.

Галя Леськів, Тарас Андрухович


Побач більше на цю тему: неурядові організації