Після першого читання законопроєкту про некараність поляків, які воюють проти Росії без згоди Міністерства національної оборони, документ потрапив до Надзвичайної комісії Сейму.
Багато експертів зазначають, що через чинний закон і заборону долучатися до іноземних армій досі невідомо, скільки поляків взяли участь у російсько-українській війні. Про необхідність ухвалення нового закону та загальну ситуацію на фронті розповідає польська журналістка та волонтерка Кароліна Козема.
«Важко сказати, кількох людей це стосуватиметься, бо через те, що служба в іноземній армії каральна і досі залишається такою, складно отримати точні дані про польських добровольців у ЗСУ, зокрема у Міжнародному легіоні. Думаю, ми дізнаємося про це, якщо закон справді набуде чинності. Тоді, можливо, більше людей відкрито говоритимуть про те, що вони роблять. Але я впевнена, що це не десятки, а сотні людей», — зазначає Козема.
За її словами, вступ поляків до ЗСУ — не поодинокий випадок. Волонтерка каже: «Багато людей, яких я знаю, воюють, щоб те, що відбувається в Україні, не прийшло до нас. Карати їх за це було б абсурдом».
Попри майже чотири роки війни в Україні, за чинним законом ніхто не був покараний. Порядкування цього питання стане важливим рішенням. «Ці добровольці мають дуже цінний досвід, який може бути корисним для польської армії. Новий закон дозволить співпрацювати з тими, хто брав участь у реальних бойових діях», — додає Козема.
Вона підкреслює різноманітність ролей польських добровольців: «Є медики, як Дам’ян Дуда і його команда, а є ті, хто воює в піхоті або в підрозділах безпілотних систем. У Польщі їхній досвід часто недооцінюють, хоча саме він має стати важливим надбанням для армії».
Журналістка наголошує, що закон також допоможе протистояти російській пропаганді, яка називала польських добровольців найманцями. «Мене цікавить, як будуть трактувати людей, які вступили до російської армії. Приклади таких поляків теж є», — зазначає вона.
Щодо фронту, то Козема описує ситуацію як складну: «Успіхом зараз є навіть звільнення маленького села. Росіяни мають чисельну перевагу і зробили великий технологічний стрибок, особливо в дронових системах. Україна, втім, вчиться і в 99% випадків атаки здійснюються українськими дронами та ракетами».
Війна має психологічні наслідки для військових, які довго перебувають на позиціях. «На четвертому році війни це дуже впливає на людину, навіть якщо вона служить лише два роки. Проте мотивація тримає фронт», — зазначає Козема.
Щодо дезерції та самовільного залишення частин, журналістка уточнює: «Дезерція — це повне зникнення з війська, а самовільне залишення — це коли військовий тимчасово покидає підрозділ через кризу або втому, але часто повертається. Це різні речі, але обидві трапляються».
Говорячи про польський контекст, Козема зауважує: «Поляки часто керуються принципом "якось то буде". Вони добре допомагають у короткій перспективі, але не готові до марафону. Це стосується і підготовки до кризових ситуацій, коли мало хто перевіряє бомбосховища або готує евакуаційні рюкзаки».
На сайті gov.pl доступний спеціальний порадник на випадок криз та війни, де можна знайти інструкції щодо підготовки до життя в умовах надзвичайних ситуацій та складання евакуаційного наплечника.
Повну версію слухайте у доданому звуковому файлі:
10:55 KAROLINA KUZEMA_2025_27_10.mp3 Польські добровольці в Україні: закон про некараність і нові виклики на фронті
Інна Ясніцька