У панельній дискусії під час дебатів виступили Раффаелла Де Марте, голова Відділу децентралізованих ЗМІ Європейського парламенту, Маттіа Бернардо Баньолі, дипломатичний кореспондент ANSA у Брюсселі, Наталія Костіна, заступниця генерального директора агенції Укрінформ і Томаш Грушка, директор операційного офісу Польського агентства преси.
Дискусія розпочалася виступом Патрика Закшевського, заступника голови фактчекерського товариства «Demagog» під назвою «Чого ми не знаємо про антиукраїнську пропаганду в Польщі». Доповідач розповів про дослідження організації, оперте на дуже конкретні наративи — антиукраїнські. І назвав кілька даних, деякі з яких уже були оприлюднені, деякі нові.
«Ми зосереджуємося не стільки на дезінформації, скільки на пропаганді. А під пропагандою ми визначаємо контент, який базується на цих ключових словах, що представляють українців у негативному, зневажливому світлі.
Тому пропаганда в нашому дослідженні визначається як контент, що зневажає Україну та українців через їхню національність. А фактичний пост стає пропагандою, коли користувач додає коментарі, сповнені ненависті. Я вважаю, що ці методологічні примітки тут досить важливі», — пояснив Патрик Закшевський. Кількості, які назвав експерт, свідчать про зростання й без того серйозного масштабу проблеми:
«Масштаб цієї проблеми не є статичним. Він зростає з року в рік. Я радий, що сьогодні можу представити вам деякі оцінки, які базуються не лише на звіті за перше півріччя, але й на тому, який буде опубліковано через два тижні. І ви можете бачити, що цифри зростають.
Отже, ще у 2023 році ми виявили майже 289 000 ворожих дописів і коментарів. І вони згенерували понад 54 мільйони потенційних контактів.
У 2024 році обсяг значно зріс. Ми знайшли майже 327 000 постів. Це на 30% більше, ніж у 2023 році. Ці пости охопили понад 75 мільйонів потенційних контактів. А охоплення окремих ворожих дописів зросло майже на 39% у порівнянні з минулим роком.
Цьогоріч показники ще вищі. Ми прогнозуємо, що загальна кількість заяв, що містять такі ключові слова, може сягати 400 000 випадків».
Патрик Закшевський зазначив, що експерти намагалися уникати конкретних прізвищ політиків та інших осіб і вивчали основу проблеми, але анонсував, що в черговому звіті товариства будуть названі конкретні прізвища осіб, які розповсюджують у Польщі антиукраїнську пропаганду, зокрема й політиків.
Ті з наших слухачів, які стежать за щотижневою передачею «Україна і/чи ЄС», знають дослідження товариства «Демагог» (можна послухати тут, тут, тут, тут, а про посібник — тут), бо кілька останніх місяців Польське радіо і Польське радіо для України зокрема, мають спільний проєкт, присвячений викриттю антиукраїнської пропаганди в Польщі. А ще за тиждень запрошую послухати передачу, у якій представник «Демагога» розповість про черговий звіт на цю тему від фактчекерського товариства.
У коментарях для Польського радіо для України Зузанна Домбровська, заступниця головного редактора Польського агентства преси, яка модерувала обговорення, наголосила на зростанні відповідальності громадських ЗМІ в нинішній час всюдисущої неперевіреної інформації й не надто відповідального ставлення великих інформаційних платформ до фактчекінгу.
Зв'язок між аудиторією та ЗМІ був підірваний появою блогерів, платформ соціальних мереж тощо. І питання зараз полягає в тому, навіщо взагалі потрібні журналісти, коли у такій масовій свідомості будь-хто може виконати цю роль? І це, звісно на тлі того, що брехня часто вигідна не лише власникам платформ соціальних мереж, але й монополістам різних штибів і політикам. На якому ґрунті можуть у цих токсичних умовах вистояти ЗМІ?
«Люди завжди хотітимуть правдивої інформації, бо від неї залежить їхнє життя. Їм потрібно знати, чи безпечна для пиття вода з-під крана, їм потрібно знати, чи вони в небезпеці, їм потрібно знати, чи над ними летить дрон.
Є безліч фактів, які потрібно знати, щоб вижити, і лише ЗМІ, які можуть справді перевірити інформацію, яку вони передають, виживуть у довгостроковій перспективі. Звичайно, ви можете читати інших. Іноді це може бути навіть дуже цікаво.
Ви можете шукати коментарі; саме для цього вони й повинні бути, щоб висловлювати думки, які іноді не вписуються в публічні ЗМІ. Але залишимо правду тим ЗМІ, які можуть її забезпечити», — підкреслила Зузанна Домбровська.
Під час дебатів пролунало питання про те, наскільки Україна може впроваджувати європейський досвід роботи ЗМІ у себе. Я запитала Наталію Костіну, заступницю генерального директора агенції Укрінформ, чи не створюють європейські правові обмеження ще більше проблем для України, оскільки вони впроваджуються в умовах миру в Євросоюзі, а Україна вже більше десятиліття перебуває фактично в стані війни. Наталія Костіна зазначила, що закони ЄС щонайменше варто знати, аби розуміти, як їх упроваджувати. І в європейському законодавстві завжди можна знайти щось корисне для України. Співрозмовниця Польського радіо для України підкреслила, що в Україні багато роботи зі створення умов для дотримання авторського права, а однією з найпекучіших проблем є фінансування, особливо на тлі припинення фінансування від USAID.
Однак є в Україні те, чому варто повчитися і Європі. Так, як збройним силам всього світу варто повчитися в українських ЗСУ. Так само можна повчитися боротьбі з дезінформацією в українських ЗМІ. Оскільки українська фактчекінгова й загалом інформаційна експертиза перевірена безпосереднім практичним використанням в умовах війни.
Повну звукову версію програми запрошую послухати в доданому аудіофайлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк