X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Всепольська акція «Бджоли людям — люди бджолам»

07.09.2019 11:11
За результатами досліджень, у середньому одна дика бджола запилює стільки рослин, що 100-120 медоносних бджілок; наявність великої кількості диких запилювачів може збільшити урожай навіть на 100-200%
Аудіо
  • Всепольська громадсько-гуманітарна акція «Бджоли людям — люди бджолам»
Pszczoły zapylające kwiatek
Pszczoły zapylające kwiatekshutterstock

— «Я не врятую весь світ, але роблю те, що можу, — хоч би щось. Аби колись не дорікав собі, що нічого не зробив» — каже Лукаш Шумський — сільський господар із Люблинського воєводства, в якого є незвичайне хобі — рятувати бджіл та взагалі комах-запилювачів. Наш нинішній співрозмовник є координатором громадсько-гуманітарну акцію «Бджоли людям — люди бджолам», яку по всій Польщі проводить Фонд «Туліпан» із міста Ключборк у Низькосілезькому воєводстві. Дана акція є частиною громадської кампанії «Адоптуй бджіл» польського відділення всесвітньої організації Грінпісe.
Звісно ж, Лукашу Шумському відома думка Альберта Ейнштейна про те, що «4 роки після загибелі останньої бджоли – загине людство через продовольчу кризу». Про комах-запилювачів він знає майже не все. І зараз розповість, чому ми ми маємо про них піклуватися, допомогти їм вижити. І що для цього роблять він та фонд, з яким він співпрацює...

Отже, чому ми маємо рятувати бджіл?
Лукаш Шумський:
— Ми повинні рятувати бджіл тому, що вони роблять багато добра для нас, людей... Зараз у Польщі бджоли запилюють 3000 рослин. 80 відсотків того, що ми, люди, їмо, запилюють комахи-запилювачі, тобто дикі бджоли й джмелі та їм подібні комахи. А вони гинуть... На цей момент ми маємо у Польщі у т.з. червоному списку 222 види бджіл, які опинилися під загрозою зникнення. Коли так, то які цього причини? Це, по-перше, надмірне використання отрутохімікатів у сільському господарстві, по-друге, спалювання трав, а по-третє, нові технології в будівництві. Останнє я дещо поясню. Ми споруджуємо будинки, у яких дуже гладкі, прямі стіни, і бджоли не мають де зводити свої домівки — гнізда... А по-четверте, мобільні телефони, що генерують магнітні хвилі, які шкідливі не лише для нас — людей, але й для бджіл. Справа в тому, що коли комаха опиниться під їхнім сильним впливом, то стає безпорадною, немов впадає у відчай, літає без тями, і з часом — від втоми — гине. Це, на мою думку, причина смерті 10-15 % бджіл...А ще, скошування трави, щоб вона мала т.зв. акуратний вигляд — чим ми позбавляємо комах квіток, з яких вони збирають пилок... Я просив би залишати не покошеною хоч якусь частку присадибної ділянки з травою...

Фонд «Туліпан», з яким співпрацює Лукаш Шумський, здійснює всепольську програму для порятунку бджіл і комах-запилювачів... Організацію створив успішний бізнесмен, який вирішив частину своїх прибутків призначити на про-екологічну благодійність.
— До речі, він сам також активно займається просуванням ідеї рятування бджіл, відвідує різні місця у Польщі, бере участь у різноманітних заходах, де поширює знання про проблему, розповідає про це у ЗМІ... Але ж відомо, що 2-3 особи не зможуть багато зробити, потрібні тисячі... У цій акції наш фонд співпрацює з польським відділенням Грінпісу, який проводить акцію «Прийми бджолу». Нам йдеться про те, щоб, по-перше, усвідомити людям становище бджіл, і, по-друге, допомогти існуванню комах-запилювачів у містах, у різних місцях Польщі розмістити як найбільше домівок для диких бджіл. Ці домівки організатори акції називають готелями для диких бджіл. Це конструкція зроблена з натурального дерева, яка має вигляд маленького дому, оздобленого листям, соломою та іншими природними матеріалами. У них є захисні сітки, щоб перешкоджати попаданню всередину хижих комах чи птахів. У самих, умовно кажучи, кімнатах дикі бджоли — мулярки вирощують своє потомство. Ці бджолині домівки можна встановлювати в парку, лісі, на городі, в саду, на балконі, неподалік квіткових рослин. Це такі собі вулики для диких запилювачів.

Екологи сподіваються, що наявність таких готелів у великих містах збільшить чисельність комах, які запилюють квіткові рослини, а це спричинить появу додаткових квітів і плодів.
Лукаш Шумський активно проводить просвітницьку акцію де тільки може:
—Я відвідую різні музичні фестивалі, сільськогосподарські виставки, будинки культури, школи. Я розповідаю про свою роботу, про те, чим займаюся і чому це дуже важлива праця. Іноді я залишаю організаторам такі домівки як подарунок від Фонду «Туліпан». Проте це не все — згодом я намагаюся перевіряти, чи така бджолина домівка правильно встановлена, чи вона виконує свою функцію, тобто чи його хтось не кинув її у кут як непотріб...
Звичайно, ми теж продаємо такі домівки — як приватним особам, так і фірмам. Вони різних розмірів — є зовсім маленькі, є і доволі великі. Відповідно, їх ціна також різна — це залежить від величини. Причому фірма може відраховувати від оподаткування суму, яку витратила на придбання домівки, оскільки це гроші віддані на благодійність.

Лукаш Шумський найкраще знає, який у людей в Польщі рівень усвідомлення цієї справи...
— Ой, тяжко з тим.... Загалом люди щось там знають про бджіл, але здебільшого лише про медоносних. 90 відсотків нічого не знають про диких бджіл, про те, що вони гинуть і що їх конче треба рятувати.
Люди думають, що бджоли були, є й будуть. Та правда така, що кількість диких запилювачів — помітно зменшується. А вони дуже корисні. Цього року, для прикладу, у Польщі була холодна і дощова весна. Я, спостерігаючи за бджолами, помітив, що коли медоносних бджіл не було, то дикі вже запилювали рослини. Бо різниця між ними є така, що медоносні запилюють при температурі 12-15 градусів, тоді як дикі— навіть при температурі 6-7 градусів, причому — також в умовах невеликого дощу. А ще — вони дуже працьовиті. За результатами досліджень, у середньому одна така дика бджола запилює стільки рослин, що 100-120 медоносних бджілок; наявність великої кількості диких бджіл може збільшити урожай навіть на 100-200%.

Лукаш Шумський ще додає, що диких бджіл не треба боятися, тому що в них (крім нечисленних винятків) немає захисного механізму у вигляді жала. Пилок вони збирають лише для того, щоб ним запасати їжу. — Вони дуже дружні створіння, загалом самі не атакують — каже.

Запрошуємо послухати передачу у звуковому файлі.

Галя Леськів, Яна Стемпнєвич, Антон Марчинський