X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Популяризація польської науки у світі

02.11.2020 18:32
У Польщі працює Національне агентство академічного обміну, статутним завданням якого є сприяння популяризації польської науки у світі
Аудіо
  • Популяризація польської мови у світі
Ілюстраційне фотоpxhere.com/CC0 Domena publiczna

Статутним завданням Національного агентства академічного обміну є сприяння популяризації польської науки у світі шляхом підтримки міжнародної дослідницької співпраці та академічного обміну, а також популяризації польської культури і мови. Про останній з цих аспектів діяльності агентства ми сьогодні порозмовляємо в передачі з циклу «Польська мова без кордонів».

Нашою гостею є пані Каміля Дембінська, директорка Бюро програм польської мови в Національному агентстві академічного обміну.

Пані директор, шукаючи партнерів для наукової співпраці на світі, ваше агентство заразом популяризує польську історію, культуру і мову. Чому ці завдання були так поєднані?

- Ми виходимо з того, що мова є своєрідним інструментом знайомства і з нашою культурою, і з історією. І за посередництвом своїх програм ми намагаємося такі завдання втілювати у життя з 2017 року, коли агентство було Міністерством науки і вищої освіти створене.

- Тобто тут немає жодного протиріччя в тому, аби, з одного боку, популяризувати нашу науку, вийти з нашою науковою пропозицією поза межі Польщі, а з іншого – неначе вивести за кордони й польську мову?

- Ми її виводимо, але також за її посередництвом запрошуємо до Польщі. У рамках програм Національного агентства академічного обміну ми можемо працювати над різноманітними проєктами. Наша пропозиція спрямована і до студентів, і до науковців, і до установ. Польська мова, якої ми намагаємося навчати, дає можливість, аби і студенти, і науковці могли свої проєкти розвивати й нею. Але це не sine qua non участі у наших програмах.

- Але ви звертаєтеся не лише до тих, хто користується цією мовою, знає її, можливо, завдяки якимсь родинним традиціям?

- Абсолютно ні. Ми звертаємося як до польських студентів і науковців, котрі можуть розвивати свої дослідницькі проєкти за кордоном, так і до іноземців, котрих ми запрошуємо у Польщу. І в цій групі можуть бути такі, хто не володіє нашою мовою, ще її не знає. Але ми маємо й широку пропозицію для тих, хто польську мову раніше вже вивчав і або її знає, або просто планує вивчити. Завдяки цьому ми також знайомимо їх із нашою культурою та історією.

- Що би ви назвали головним пунктом вашої стратегії у популяризації польської мови на світі?

- Ми дуже дбаємо про те, аби навчання польської мови за межами нашої країни відбувалося в належний спосіб. Польська мова повинна викладатися сучасними методами. Ми також дуже дбаємо про престиж польської мови. Тому ми не лише викладаємо мову, але й докладаємо зусиль, аби якість цього навчання була на відповідному рівні.

- Національне агентство академічного обміну оголосило результати вже другого конкурсу з популяризації польської мови. Ваші дотації на загальну суму понад 1 млн злотих отримають 15 проєктів. Які проєкти ви нагородили, чому надавалася перевага, хто і де їх втілюватиме у життя?

- Таких проєктів вибрано 15. Цього року було подано понад 30 заявок. Нині ми провели вже другий конкурс. Торік ми оголосили перший набір до програми популяризації польської мови. Для нас важлива співпраця установ освіти та дослідницьких інститутів у Польщі з установами за кордоном. Польський осередок шукає собі партнера і разом з ним подає заявку. Проєкт та ідеї співпраці нічим не обмежені. Головна мета – популяризація польської мови, дбання про збільшення його престижу і будь-які дії, що сприятимуть поліпшенню якості викладання польської мови за кордоном. Також нам дуже важливо йти якнайдалі в світ. Тому ми заохочуємо польські установи до співпраці з партнерами за кордоном і додатково нагороджуємо нові партнерства. Безумовно, важливо мати таких партнерів, на яких можна покластися. Проте нам теж важливо, аби польські установи, польські виші шукали на світі нових партнерів для розвитку своїх проєктів. Фінансування одного проєкту досягає 100 тисяч злотих. Проєкти можуть виконуватися впродовж 3-12 місяців. Виші, котрі отримають фінансування цього року, – це, наприклад, Університет Марії Кюрі-Склодовської у Любліні, Університет Адама Міцкевича у Познані, Університет в Білостоці, Варшавський університет, Сілезький університет у Катовицях та Інститут літературних досліджень Польської академії наук.

- А якщо йдеться про проєкти, що їх буде втілено в життя завдяки вашій організації у міжнародній співпраці?

- Наприклад, Інститут літературних досліджень Польської академії наук разом із німецьким партнером з Ляйпцизького університету займатиметься проєктом під назвою «Польська література без кордонів. Форум польської мови та культури у Саксонії». Мета цього проєкту – популяризація окремих творів польської літератури, мови та культури саме в Ляйпцизькому університеті у Саксонії, а також на терені німецького мовного простору. Щодо інших прикладів, то це виконання спільного проєкту Яґґєлонського університету з Кракова з американським Університетом Північного Іллінойсу під назвою «Польща звучить знайомо», що адресований студентам логопедії та викладачам американських шкіл.

- Чи це суто мовний проєкт?

- Так, але, як ми знаємо, артикуляція, фонетика дуже важливі у комунікації, вони уможливлюють цю комунікацію. Не завжди йдеться про правильну граматику, але також і про артикуляцію. Ще інший приклад – це співпраця Університету Адама Міцкевича у Познані з українським партнером – Університетом ім. Альфреда Нобеля. Спільно вони втілюватимуть у життя проєкт під назвою «Навчаємо польської мови в Україні». Тому, як бачимо, обсяг діяльності виконавців наших проєктів – установ, що отримують фінансування від Національного агентства академічного обміну – дуже широкий. Для нас це дуже важливо. Також це важливо для групи експертів, що оцінюють зміст проєктів та заявок.

- Розкажіть, будь ласка, про цю групу. Хто до неї входить?

- Групу експертів до кожної програми, що оцінює проєкти Національного агентства академічного обміну, затверджує директор нашої установи. Звичайно, залежно від змісту певної програми, запрошуються до роботи у групі експерти із цієї галузі. Наприклад, у випадку популяризації польської мови, ми маємо видатних спеціалістів з викладання та популяризації польської мови. В рамках нашої процедури оцінювання проєктної документації ми беремо до уваги якість проєктів, можливість їх виконання. Також звертаємо увагу на питання бюджету. Тому в групі експертів, що оцінюють проєкти, повинні бути спеціалісти з усіх цих галузей.

- Поговорімо про іншу практичну діяльність вашого агентства, що покликане популяризувати польську мову на світі. З 2004 року можна складати іспит з польської мови, у результаті якого видається сертифікат. Як Національне агентство академічного обміну бере участь у цій процедурі?

- Наша установа займається адміністративним та фінансовим обслуговуванням Державної комісії з підтвердження знання польської мови як іноземної. Це комісія відповідає за виконання цього завдання. Ми є допоміжною установою. Це неймовірно важлива тема. Сертифікат, що підтверджує знання з польської мови як іноземної, є все більш бажаним документом серед іноземців. На це є багато причин. Цей сертифікат дає певні переваги. Наприклад, студенти, що можуть похвалитися знанням польської мови на рівні С1 і мають сертифікат, що підтверджує знання на цьому рівні, можуть навчатися у системі вищої освіти на тих самих правилах, що і польські студенти. Особи, що хочуть отримати польське громадянство, повинні у відповідній процедурі показати свої знання польської мови на рівні В1, підтверджене сертифікатом. Якщо ми подивимось на структуру осіб, які хочуть складати цей іспит, то більшість – це ті, хто хотів би отримати польське громадянство. І тут я повинна вказати на ще один важливий елемент щодо сертифікату. Ці іспити проводять осередки у Польщі та за кордоном, що отримують на це дозвіл від Міністерства науки і вищої освіти. Однак зараз, у зв’язку з пандемічною ситуацією, наша установа – Національне агентство академічного обміну – серйозно розглядає варіант проведення цих іспитів онлайн. Це дозволить отримати ширший доступ до іспиту і сертифікату.

- Факультети полоністики у світі сприймаються мовознавцями, полоністами як найбільш престижний рівень присутності польської мови у світі. Пропоную послухати фрагмент із розмови з професором Міхалом Павелом Марковським, який є завідувачем Кафедри польської мови і літератури Університету Іллінойсу у Чикаго, що, обіймаючи цю посаду декілька років тому, говорив про своє цікаве бачення ролі цієї кафедри.

- Мене взяли на цю роботу для того, аби завдяки моєму досвіду з Кракова та США, створити абсолютно нову програму, яка б заохотила навчатися у цьому університеті не лише студентів з Чикаго, але також і з інших міст.

- А чим ви хочете заохочувати? Який образ літератури, мови для нас є найважливіший? Як ми повинні його формувати?

- Передусім, я би хотів, аби врешті можна було відійти від такого стереотипного уявлення про польську культуру як провінційну культуру, що базується на культі минулого і не пов’язана із сучасністю. Сучасність – це те, що найбільш живе, що найпростіше зрозуміти, те, що є універсальною темою. Це – по-перше. А по-друге, я би хотів показати, що польська література та культура була у безперервному діалозі з іноземною культурою. Я би хотів показати студентам на цих різних рівнях, як польські письменники можуть сказати щось важливе, цікаве для студентів з інших культур. Я б хотів зняти з польської літератури етикетку екзотичності, незрозумілості. Звісно, польська культура повинна бути незрозумілою, особливо давніша, 18-19 століття, для молодих американців, які би хотіли її вивчати. Але треба цю ситуацію змінити і почати з кінця, тобто від тої найбільш близької нам літератури, адже вона, зрештою, буде найбільш зрозуміла. І я би хотів її показувати у максимально різноманітному контексті. По-перше, у контексті інших літератур, тобто йдеться про порівняльне літературознавство. По-друге, у контексті інших видів мистецтва. А по-третє, у контексті інших дисциплін, аби ми могли говорити про польських письменників у філософському контексті, адже тоді і студенти філософії зможуть приходити на ці курси. Аби ми також могли говорити про польську літературу в контексті німецької, адже тоді студенти німецької літератури приходитимуть на наші заняття. А найважливішим є те, аби якомога більше студентів приходило на ці курси. Тому треба цю польську літературу показувати у всіх можливих контекстах, що лише спадають на думку, аби створити міжнародну спільноту студентів. Аби полоністику не відсували на другий план, аби вона не була провінційною, а була такою ж потужною дисципліною, як німецька чи італійська філології.

Нагадаємо, що цикл «Польська мова без кордонів» реалізується у співпраці з Фондом Допомога полякам на сході і фінансується Канцелярією Голови Ради Міністрів Польської Республіки в межах допомоги Полонії та полякам за кордоном.

PR/Антон Марчинський, Мар’яна Кріль

Побач більше на цю тему: Польська мова без кордонів