X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Польська мова майбутнього

13.12.2020 10:00
Як Інтернет та соціальні мережі змінюють польську мову? Крім цього, слова-рекордсмени в польській мові
Аудіо
  • Мова Інтернету і соціальних мереж
Ілюстраційне фото https://pixabay.com/Gerd Altmann

Не підлягає сумнівам, що Інтернет революціонізував наше життя. Чи уявляєте своє життя без інформаційних порталів, соціальних мереж чи електронної пошти? Безперечно, що ці всі технологічні новинки (що стали невід’ємним елементом нашого життя) вплинули і надалі впливають на мову. Про це будемо говорити із журналістом тижневика «Polityka», співробітником Другої програми Польського радіо Бартеком Хацінським.

Чи не буде перебільшенням, якщо скажу, що Інтернет — це найбільше джерело змін у польській мові останніх десятиліть?

 - Гадаю, що це, безперечно, найбільше джерело змін у кожній мові світу. Усюди, куди приходить Інтернет, а точніше кажучи — я маю на увазі таку версію Інтернету, яка допомагає людям комунікувати між собою за допомогою соціальних мереж, - там змінюється мова.

Інтернет змінював мову від самого початку. Нині, чим більше людина користується його можливостями, тим сильніше це відчутно в її мовленні.

 - Так, Інтернет змінював мову від самого початку, від моменту його створення. Інтернет змінював і надалі продовжує змінювати нашу мову за допомогою форм віртуального спілкування. Наприклад, мейли, які нині здаються чимось настільки ж застарілим, як паперові листи. Але свого часу, коли люди почали спілкуватися за допомогою електронної пошти, це вимагало впровадження певної стислості викладення думок. Оскільки на початку електронна комунікація за допомогою електронних листів поширилася, передусім в університетах, то і форма спілкування була на науковому рівні, писалося коротко і на тему. Тобто, можна сказати, що ця форма спілкування кардинально відрізняється від способу розмови у соціальних мережах. Нині маємо справу з експансією Інтернету на мобільні носії, маємо Інтернет в кожному ґаджеті. Деякі правила комунікації, які з’явилися одночасно із появою електронної пошти, нині теж діють — це коротка форма викладення думок, скорочені слова, які можна швидко вписати в телефоні за допомогою одного пальця. Але багато рис сучасного спілкування є новими — це, передусім, емоції. Нині мова соцмереж — це мова емоцій, а не мова інформації.

Мова соцмереж, звісно, розвивається за своїми власними правилами. Причому, із соцмереж ця мова виходить назовні й починає впливати у на сучасну розмовну мову.

Так, безсумнівно. Ми повертаємося до такого фундаментального ствердження, яким починається кожна розмова про нову мову — що ця нова мова є одночасно і усною, і письмовою. Це такий парадокс, але так є. Коли ми пишемо повідомлення у соцмережах, то пишемо його так, ніби ми зараз говоримо. Форма повідомлення у месенджері є такою, як форма повідомлення у розмовній мові. Так відбувається тому, що ми перенесли спілкування у віртуальну площину. Саме в соцмережах ми розмовляємо на теми, які би порушували за кавою. Причому, пандемія коронавірусу і локдаун пришвидшили цей процес перенесення комунікації в Інтернет. Ми тепер сидимо вдома і ще більше часу проводимо в Інтернеті, на розмовах так званою «мовою пальців» — тобто набираючи текст на своїх месенджерах у телефоні. В англійській мові цю сучасну мову спілкування у соц-мережах називають «fingerеd speach».

Ви згадали про те, що мова соцмереж є одночасно і письмовою, і розмовною. Підтвердженням цих слів може бути кар’єра, яку зробило слово XD. Спочатку це був, емотикон, який ми вживали на позначення смайлика. Потім це стало повноправне слово, яке звучить у розмовній мові так «іксде» і означає позитивний настрій і позитивну реакцію на щось. Зрештою,  XD свого часу було молодіжним словом року... Отже, мова певною мірою, адаптувала емотикон. 

 - Тобто мова, якою ми розмовляємо, почала наслідувати емотикони, а потім — емоджі, які були початково додатком до написаного речення. Коли з’явився Інтернет, то була проблема з тим, як передати емоції — так люди почали впроваджувати у спілкування емотикони. Наприклад, щоби показати що ми жартуємо, на кінець речення ми давали емотикон із підморгуванням. А коли ми хотіли показати, що маємо добрі наміри — оздоблювали своє листування власне такими смайликами — XD. Іншими словами, для того, щоби надати писаному слову емоційного забарвлення, ми вживали емотикони, оці емоційні коди. Натомість з часом цей код розбудувався настільки, що емотикони почали замінювати слова, важливішими у повідомленні стали знаки, ніж літери між ними. Це пов’язано з тим, що цілі використання інтернетного спілкування пов’язані із експресією емоції.

Універсальною мовою Інтернету є англійська. За допомогою англійської мови, поляки й українці можуть спілкуватися з кимось у Південній Кореї, Арктиці чи на островах Кука. Тому в наших національних «мовах мережі» дуже багато запозичень з англійської. Ми говоримо, що ми «онлайн» або «оффлайн», «в реалі»...

 - Так, ми намагаємося освоїти, адаптувати ці англійські впливи, часом -   перекладаємо ці запозичення. Коли пишемо «IRL», розуміємо, що це означає «у реальному житті» (in real life). Але зверніть увагу — ми дедалі частіше підкреслюємо, що щось відбувається «IRL», у реальному житті, але не наголошуємо, що щось відбувається у віртуальному житті. Ще 20 років тому ми  вживали словосполучення «у віртуальному житті» в такому значенні, що це щось неймовірно далеке, як фільм «Матриця». Тепер якщо щось відбувається «IRL», то є справжня подія, яка ламає монотонність того, що відбувається в Інтернеті тобто несправжньому житті.

Із розвитком Інтернету з’являються щораз новіші професії, пов’язані із всемережею. Це і ютюбери, і інстаграмери, інфлюенсери, стрімери, і подкастери...

 - Гадаю, що це природний процес. Кожен час, кожна епоха має свою культуру праці. Коли розвивалася медицина, то чергові спеціалізації бралися з латинської мови, у галузі перукарства та естетики обличчя знайдемо чимало запозичень з французької мови. У цьому випадку, який Ви навели, всі професії називаються англійськими словами. Поляки намагаються ці назви перенести на свій мовний ґрунт. Наприклад, мовознавці ведуть дискусії, як писати слово «podcast» – з літерою «с» чи «k»Мій тижневик почав реалізувати подкасти, і в цьому контексті ми сперечалися — як записати це слово. Ми вирішили зробити крок далі і полонізувати подкаст, записуючи через літеру «k» – «podkast».

Дякую, про мову Інтернету ми розмовляли з журналістом тижневика «Polityka», співробітником Другої програми Польського радіо Бартеком Хацінським.

На кінець передачі — кілька цікавинок, які ми знайшли статті на порталі Culture.pl авторства Міколя Ґлінського.

Чи знаєте ви, яке польське слово є найкоротшим? Це слово “і”, що є сполучником.

А найдовше слово? Воно складається із 32 літер і звучить так: «Konstantynopolitańczykowianeczka». Думаю, що вам цікаво дізнатися про його значення. Це слово, яке не наважуюсь повторити, означає «малу мешканку Константинополя».

Слово із найважчим правописом — «gżegżółka» (у перекладі на українську означає зозулю).

Найскладніше за вимовою польське слово — це назва містечка Szczebrzeszyn, в  якому відбувається Фестиваль «Столиця польської мови». Цю назву ви можете пам’ятати із такої прекрасної шелестючої скоромовки «W Szczebrzeszynie chrząszcz brzmi w trzcinie».

І на кінець — наймилозвучніше польське слово. Це питання суб’єктивне, адже одним (як моєму італійському приятелю) може подобатися слово 

«cielęcina» (телятина), іншим — якесь інше слово. Але Міколай Ґлінський пропонує інше слово — «filiżanka» (чашка). Нам це слово подобається. А вам? Пишіть про свої улюблені польські слова на нашу адресу ua@polskieradio.pl

Запрошуємо послухати передачу у звуковому файлі

Яна Стемпнєвич і Андрій Рибалт