X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Музика до танцю від польських традиційних капел

08.10.2020 17:45
Вальси, польки, оберки, мазурки, "штаєрки", "трамельки" і "ходжені" - традиційні польські танці, що їх танцювали і танцюють у селах Польщі, а все частіше у великих містах   
Аудіо
  • Польська традиційна танцювальна музика - Капела "Іскєрчанє", Капела Сьвятовце та Капела Озімковіча
  - 10             , ,  2020
Ніч танцю - 10 годин традиційних танців під живу музику народних капел на фестивалі "Усі мазурки світу", Варшава, жовтень 2020Mariana Kril

У черговому радіожурналі «Витоки» я познайомлю вас із кількома традиційними польськими капелами, що грають танцювальну музику – вальси, польки, оберки, мазурки, так званий «chodzony», тобто танець, що виконується простим кроком із різними комбінаціями пар, це – різновид полонезу, що в народній традиції називався саме «chodzony». Капели, музику і розповіді яких ви сьогодні почуєте, переважно творять молоді люди, що вчаться від народних сільських музикантів на слух, без нот, продовжуючи музичні традиції певних регіонів. Ми послухаємо дві капели з Підкарпаття – Капелу Озімковіча та «Іскєрчанє», які грають музику, характерну саме для цього регіону, а також Капелу Сьвятовце з Великопольщі, проте грають вони музику із центральної Польщі – з Кєлецького регіону.

Ми – Капела Іскєрчанє. Ми – з ряшівського регіону, граємо традиційну музику саме з цього регіону, ми чітко дотримуємось цієї музичної традиції. Те, що ми граємо, не виводиться із наших родин, нас єднає любов до традиційної народної музики, усі учасники капели дуже люблять музику. Феноменом є те, що ми працюємо абсолютно самостійно, нами не опікується жодна організація чи інституція. Ми – парафіяльна народна капела, це – єдина парафіяльна капела у Польщі. Можу сказати від імені усіх, що з цього ми не маємо жодної фінансової вигоди, але ми дуже любимо те, що робимо і радіємо, що можна розвивати свої захоплення, зацікавлення, нічого з цього не маючи, хоча, це, мабуть, недобре сказано. Все ж ми дуже задоволені тим, що робимо, що ми граємо гарну музику, любимо один одного, ми є однією великою родиною, - розповідають учасники капели «Іскєрчанє».

А яку музику ви граєте? І який інструментальний склад вашої капели?

Ряшівська народна музика – це передусім танцювальна музика, тому ми граємо до танцю – оберки, трамельки, польки, вальси, штаєрки – твори народної музики Ряшівщини у широкому розумінні.

У складі капели є такі інструменти: басоля, на які грає Станіслав Чапля, друга скрипка – Марцеліна Белзо, кларнет – Боґуслав Камінський, цимбали – Якуб Чапля, перша скрипка – Лідія Бяли.

А чи танцюють ще у вашому регіоні? Чи часто ви граєте на традиційних танцювальних вечорах?

Ми все частіше граємо на танцях. Люди дуже цим цікавляться. Я зауважую, що молодь цікавиться цією музикою, молоді люди починають заново відривати цю музику. Я вже не належу до цього покоління. Традиційною музикою я займаюся понад 40 років. А з «Іскєрчанами» я граю від початку.

Капела «Іскєрчанє» є частиною регіонального гурту Іскєрчанє, до складу якого входить молодша група, середня, молодь, старші особи, а також створено танцювальну групу. Разом нас є близько 60 учасників. Ми пишаємося тим, що без жодних коштів ми самі даємо собі раду, ми змогли створити щось дуже гарне і велике.

 

Ми – Капела Сьвятовце, ми - з Познані та околиць. Ми граємо музику, що виводиться із західної Кєлеччини. Це може звучати дивно, що познанські хлопці грають музику з того регіону, але така була пропозиція ініціатора створення нашого гурту Кароля Маєровського, який тимчасово з нами не грає. Це було теж зумовлено доступністю архівних записів, які ми отримали завдяки Пьотру Бачевському, ми мали нагоду заглибитись у ці мелодії. Також ми кілька разів їздили на цю територію – Влощова, Конське, Конєчно, могли там грати, знайомитись із музиками. Музику з того регіону молоді капели дуже мало виконують. Це – дуже жива, енергійна музика, сильна. Важливим елементом, який творить капелу, є так званий «джаз», тобто в такому загальному розумінні – традиційна сільська перкусія. І це також нас трохи зацікавило, аби спробувати пограти у такому складі і створити капелу. 

Від кого ви навчаєтесь цій музиці?

В основному, ми вчимося із записів, особливо зараз, коли не можна поїхати на дослідження, до сільських музик. Це – маловідомі капели або взагалі невідомі з того регіону. Найбільш відома це капела Чеховського – це, серед інших, наші вчителі.

Ми – Капела Озімковіча. Ми – з Перемиської землі, з Ярослава і Перемишля, це – Підкарпаття. Ми граємо музику Войцєха Пільха і Владислава Піроґа, тобто Пірожка, як його називали люди у селі Слонне. Це дуже мальовниче село, розташоване на Підкарпатті на річці Сян. Рекомендуємо його відвідати. Ці музиканти, на жаль, вже давно відійшли. Їхні мелодії нам відомі лише із записів. Вони померли давно, ще до того, як ми народилися. Ми не мали нагоди з ними познайомитися. Хоча ми багато разів були у Слонному, там люди пам’ятають своїх музикантів, пана Пірожка. Вони розказують про свого скрипаля, який дуже гарно грав, і про співака Войцєха Пільха, що грав на бубні. Вони були дуетом. Ми цей дует знаємо із записів. Звісно, вони грали і з більшими складами. Але нам цікаві записи саме дуету.   

Чому ви почали навчатися цій музиці, із записів? Як з’явився цей імпульс?

Це гарне питання, на яке я точно не знаю відповіді. Але це також зумовлено нашим регіоном Ми - з Ярослава, то це дуже природньо грати саме цю музику. Щороку у нас відбувається фестиваль традиційної музики, на якому у музичному плані ми росли й виховувались із Конрадом, який зі мною грає на скрипці. Музично ми виховались саме на цьому фестивалі, тому це звична річ. Це не було щось незбагненне, далеке - живучи там, це було досить просто пізнати цю музику і почати її грати.

Запрошуємо послухати радіожурнал у доданому звуковому файлі

Мар’яна Кріль