Десятки провідних громадських діячів, дипломатів та конституціоналістів виступили з відкритим зверненням, у якому застерігають владу від небезпечних маніпуляцій з Основним Законом під час переговорів про завершення збройної агресії Росії проти України. Автори звернення вимагають негайно зняти з порядку денного переговорів ідеї про будь-які народні волевиявлення щодо територіальної цілісності України. Провідні українські експерти пояснили причини появи цього документу, вказуючи на системні ризики, що виникають при спробі підмінити пряму відповідальність державних органів ефемерним «голосом народу» під час війни.
Текст відкритого звернення громадськості став відповіддю на кулуарні обговорення та публічні заяви учасників переговорів про припинення агресивної війни Росії проти України про можливість винесення майбутнього мирного договору на всеукраїнський референдум. Експерти нагадали, що процедура укладення міжнародних договорів в Україні має чітку законодавчу рамку, яка не передбачає референдуму як обов’язкового етапу схвалення політичних компромісів. У зверненні підкреслюється неприпустимість створення прецедентів, де жертву агресії примушують до обмеження її прав через механізми, що за своєю суттю є маніпулятивними в умовах окупації та постійного обстрілу цивільного населення.
Особливе занепокоєння українських експертів та громадських діячів спричинило те, що ідея референдуму почала сприйматися міжнародними партнерами як робочий варіант врегулювання конфлікту. Валерій Чалий, голова правління Українського кризового медіацентру та колишній посол України в США, зазначив, що такий підхід дезорієнтує переговорних посередників й подає хибний сигнал агресору щодо готовності України торгувати своїм суверенітетом. На думку дипломата, юридична спільнота має чітко окреслити межі дозволеного, аби допомогти переговорній команді уникнути стратегічних помилок, які можуть призвести до юридичного закріплення територіальних втрат.
Валерій ЧАЛИЙ: «Насторожує те, що наші партнери сприйняли цей механізм як можливий. З нашої точки зору він просто не відповідає Конституції України. Пояснюючи зараз позицію юридичну, ми, на мій погляд, даємо з тилу допомогу переговорній команді не займатися зайвою справою, переконувати посередників США».
Сама поява на переговорах делегації України, США та РФ терміну «складні питання» в контексті референдуму створює небезпечну ілюзію можливості юридичного закріплення територіальних втрат без бою. Чалий переконаний, що суверенітет не може бути предметом торгу, а спроби його фрагментації є неприпустимими, особливо коли міжнародна увага розпорошена між різними глобальними кризами, зокрема на Близькому Сході.
Валерій ЧАЛИЙ: «Я навіть візьму на себе сміливість дати параду юристам з оточення президента, тому що таке враження, що українська сторона інколи такої фрази, як "затвердження на референдумі" не говорить. Це дуже небезпечно вже зараз, тому що, по-перше, воно дає можливість мислити Росії, що можна так звані "складні питання", що означає територіальні питання, простіше віддати ще не окуповані території України без бою та ще й юридично це закріпити».
Питання територіальної цілісності та суверенітету не можуть бути предметом торгу або виноситися на затвердження широким загалом під тиском збройної агресії Росії, оскільки це суперечить суті представницької демократії. Колишня голова парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко заявила, що за міжнародні договори відповідають президент та Верховна Рада, а спроби перекласти цю відповідальність на референдум у нинішніх умовах небезпечні. Вона вбачає у цьому зміщення акцентів від стратегії перемоги до політики поступок, що прямо загрожує майбутньому української державності.
Ганна ГОПКО: «Величезна небезпека, зокрема, цих розмов про необхідність взагалі затверджувати мирну угоду на референдумі. Коли я була головою комітету у закордонних справах, в нас не було винесення пропозицій на затвердження громадянами України на референдумі. Для цього є відповідальність президента і Верховної Ради».
Гопко також нагадала, що єдиний легітимний та історично виправданий референдум відбувся 1991 року. Він зафіксував незалежність України як акт єднання, а не розділення. Будь-які інші спроби грати з цим інструментом під час війни вона називає стратегічною помилкою, яка лише підігрує планам Кремля з дестабілізації України через внутрішні розколи та сумнівні юридичні процедури.
Ганна ГОПКО: «Будь-які зараз проведення незаконних і таких, що суперечать нашим національним інтересам референдумів під тиском агресора і деяких партнерів можуть взагалі поставити під сумнів нашу державність. Єдиний референдум, який відбувався в Україні, коли ми затвердили історичне рішення – це Акт проголошення незалежності України в 1991 році. Решта референдумів – це абсолютно російська історія».
Основою захисту української державності є конституція, положення якої щодо територіального устрою жорстко закріплені та не підлягають змінам під впливом зовнішніх військових обставин, зазначила кандидатка юридичних наук Юлія Кириченко. Вона нагадала, що український Основний Закон має вбудовані запобіжники, зокрема обов’язковий конституційний контроль, який робить неможливим легальне винесення антиконституційних норм на голосування. За її словами, спроби нав'язати зміни до Конституції під тиском зовнішніх чинників вже мали трагічні наслідки в історії сучасної України.
Юлія КИРИЧЕНКО: «Українська конституція краща за російську. Вона не змінюється під диктатом однієї особи. Навіть якщо ми згадаємо Мінські угоди, коли нам ще тоді нав'язували зміни до конституції, в нас сталися жертви біля парламенту під час протестів проти таких змін. Український народ не дозволив змінювати конституцію».
Правниця наголосиила, що референдум щодо зміни території не може бути інструментом вирішення конфлікту під час активних бойових дій, оскільки процедура передбачає вільне волевиявлення, що неможливо під час російської окупації частини українських територій. Будь-яка ініціатива, що зазіхає на цілісність країни, має бути схвалена Конституційним судом, який має право зупинити процес на стадії його зародження.
Юлія КИРИЧЕНКО: «Положення про нашу територіальну цілісність, про області, які входять в склад України, і про автономну республіку Крим – чітко закріплені в Конституції України з 1996 року і не змінювалися. Більше того, я думаю, що при спробі змінити їх, така спроба була би неуспішною, через те, що в Україні Конституційний суд має попередній конституційний контроль».
Загроза ревізії кордонів через референдум несе в собі не лише юридичні, а й кримінальні наслідки для його ініціаторів, оскільки такі дії прямо підпадають під статті "посягання на територіальну цілісність держави", сказав ексзаступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера. Він нагадав, що територія України в межах існуючого кордону є неподільною згідно з волею народу, що була висловлена 1991 року. Будь-які сучасні намагання змінити цей статус-кво він розцінює як спробу дестабілізації фундаменту незалежності.
Андрій МАГЕРА: «Ті особи, які ініціюватимуть подібні питання чудово розуміють, що відповідна стаття Кримінального кодексу України з відповідними термінами давності притягнення до кримінальної відповідальності, цей чинник залишається для них досить тривалий період часу. Парламент не може змінювати Конституцію України, якщо такі зміни передбачають порушення територіальної цілісності».
Магера підкреслює, що міжнародне право зазвичай переживає всіх диктаторів, але внутрішня стабільність України залежить від неухильного дотримання її конституції, що чітко визначає межі українського суверенітету. Будь-яка спроба поставити під сумнів кордони через плебісцит відкриває «скриньку Пандори», даючи аргументи ворожій пропаганді для заперечення легітимності самої української держави.
Андрій МАГЕРА: «Питання неподільності, недоторканності, цілісності української території є закритим з 1991 року. І будь-яке намагання поставити на референдум питання про зміну території України, зокрема вбік її зменшення, неминуче постане наступне питання. А цим ми не підважуємо результати референдуму 1991 року?»
За умов збройного шантажу України Росією та системних інформаційних маніпуляцій з боку Кремля будь-яка спроба винести на народне обговорення питання цілісності держави розцінюється активною частиною суспільства як державна зрада. Підписанти відкритого звернення з числа українських громадських діячів закликали президента та парламент не ставати на шлях небезпечних експериментів і повернутися до суворого дотримання конституційних повноважень. Вони наголошують, що міжнародні угоди, які суперечать Основному Закону України, не можуть бути підписані за жодних обставин, а референдум не може служити засобом для легітимації територіальних поступок агресору.
14:06 Referendum_RP_OK.mp3 Референдум щодо територій може стати пасткою для суверенітету
Олександр Савицький