— Напередодні, 1 червня, Польща очікувала одного переможця, а на ранок отримала іншого. Як це пояснити? Чи було це сюрпризом для Вас? Розкажіть про власні відчуття.
— Знаєте, Польща поділена. У нас дуже різкий конфлікт, більш-менш п'ятдесят відсотків це праві консервативні виборці, а другі п'ятдесят це ліберально ліві виборці. Ця проблема не зникне, це була дуже близька ревалізація. Три місяці тому я б сказав, що перемога Навроцького була би несподіванкою. Це кандидат без політичного досвіду, скажемо так, трохи «ззовні», запрошений до політики, а Тшасковський це дуже досвідчена людина, лідер, один з головних лідерів громадської коаліції.
У першому турі ми побачили взагалі, я би сказав, недовіру суспільства до уряду, бо уряд у нас — це коаліція 8 чи 9 партій. Від центру ліберальної платформи до лівих, і ці коаліціанти набрали дуже мало голосів, тобто суспільство висловило критику. Тим часом і Навроцький, і політики справа від нього набрали потужну кількість. Тобто було зрозуміло, що більшість виборців Менцена та Брауна у другому турі будуть голосувати за Навроцького. Його перемога на другому турі для мене не була вже такою несподіванкою.
Уряд Дональда Туска не зміг завоювати довіру суспільства за ці півтора року і результат є такий, як бачимо. Цей конфлікт залишиться, це були вибори про демократію в Польщі. Майже половина суспільства вважає, що загрозою для демократії є моновлада Дональда Туска, побутує думка, що він веде до елімінації опозиції з політичного життя. Інша ж половина вважає, що загрозою для демократії є консерватори, і їх треба тим чи іншим чином тримати подалі від влади.
Повну розмову слухайте в прикріпленому аудіофайлі.
Svitlana Berestovska