Початково на аукціон потрапили два малюнки українського письменника, музиканта та військового Сергія Жадана. На першому зображено фрагмент люблінської ратуші разом із Тринітарською вежею. Другий, який сьогодні досі можна ліцитувати, відображає фрагмент Старого міста разом із вулицею Золотою в Любліні.
У такий спосіб люблінська інституція культури «Майстерня Культури» разом із польським волонтером Томашем Сікорою вже не вперше підтримують бригаду «Хартія», яка входить до складу Національної гвардії України. Від початку повномасштабної війни в Україні організовувалися збори на потреби українських військових. За цей час вдалося зібрати близько 40 тисяч злотих. Зазвичай кошти спрямовують на рятівні кровоспинні перев’язки, турнікети, ізраїльські бандажі та медикаменти.
— Йдеться про збір коштів для Сергія Жадана та бригади «Хартія», оскільки ми дружимо з Сергієм і співпрацювали багато років — розповідає Томаш Сікора. У творчому плані — був такий проєкт «Розділові» на основі текстів, зокрема й текстів Сергія, з яким ми їздили по Україні разом з Олею Михайлюк, мисткинею з Києва. А передусім ми знайомі багато років, бо перший концерт в Україні, який ми зіграли як гурт Карбідо, ми зіграли саме в Харкові, на фестивалі, який тоді організовував Сергій Жадан у 2006 році — він називався «Цех», одразу після Помаранчевої революції. У момент, коли почалась повномасштабна війна, ми допомагаємо, бо я допомагаю своїм друзям-митцям, які або пішли до війська, або активно займаються волонтерством, і було природно, що Сергій — один із таких людей. У момент, коли він пішов добровольцем і став бійцем «Хартії», ми вирішили, що треба допомагати — зазначає Тошам Сікора.
09:32 0082942B.mp3 У Любліні продають малюнки Сергія Жадана, щоб підтримати бригаду «Хартія»
Початком для цього аукціону стала видана «Майстернею Культури» збірка віршів та короткої прози Сергія Жадана під назвою «Бої без правил». Збірка є польською адаптацією книги «Місце постійного проживання», яку Жадан свого часу створив разом із харківським художником Павлом Маковим. Польською мовою тексти переклала поетка та дослідниця культури Олександра Зінчук. Збірку презентували в Люблінському замку, а розмову з українським письменником провів волонтер Томаш Сікора. У Любліні Жадан говорив, зокрема, про ситуацію в Україні, польсько-українські відносини та культуру під час війни. Томаш Сікора в нашій розмові говорить, що сьогодні для нього особливе значення також має діяльність на підтримку української культури та українських митців. Він зазначає, що це потрібно також для збереження пам’яті про митців, які загинули під час російсько-української війни.
— Стільки років працюючи на межі польсько-української культури, я бачу, що це важливо — підкреслює Томаш Сікора. Тому що ще до війни, до 2014 року, ми просто працювали, їздили на концерти, співпрацювали з різними гуртами, як-от «ДахаБраха», мали проєкт із Сергієм Жаданом, грали концерти тут, у Європі, з Юрієм Андруховичем, і після 2014 року цей контакт виявився дуже важливим у контексті допомоги. Після того як Росія напала на Україну, ці контакти виявилися надзвичайно важливими. Ця культура виявилася важливою основою для того, щоб діяти далі, тобто вже на іншому рівні — рівні допомоги, — говорить Сікора.
Томаш Сікора — волонтер, громадський діяч, музикант. Протягом багатьох років пов’язаний з Україною та її митцями. Разом з іншими активістами заснував фонд «Сікорки на Україні». Описуючи свою діяльність, волонтери підкреслюють, що допомагають українським військовим, медикам та волонтерам, які діють на першій лінії фронту. Як пишуть «Сікорки на Україні»: «Ми усвідомлюємо цілі Путіна та його оточення. Вважаємо, що війна в Україні є лише елементом кампанії, спрямованої на встановлення панування над Європою. Тому ми переконані, що, допомагаючи українцям, ми допомагаємо самим собі, вам, нашим і вашим дітям».
— Я не приховую, що справді бувають складні моменти — говорить Томаш Сікора. В Польщі був сильний порив допомоги Україні у 2022 році, вже після початку повномасштабної війни, а в мене є ще й український досвід з часів до повномасштабної війни. Я їздив на фронт саме з волонтерами з Харкова у 2014 році, з моменту, коли фактично тривала війна, ми їздили під Харків, до тодішньої так званої лінії розмежування. Я бачив там український досвід, який дуже цінний, — досвід саме тих волонтерів, які допомагають армії ще з 2014 року. Бачу, що це довготривала ситуація і що не можна опускати руки.
Повномасштабна війна триває з 2022 року, тобто скоро вже буде п'ятий рік. Проте цей український досвід для мене, якщо можна так сказати, є натхненням у тому сенсі, що це дуже довготривала ситуація, і не можна здаватися просто через кілька років. Іноді буває так, що коли польсько-українські стосунки, зокрема політичні, напружені, то попри все є люди — і тут хотів би підкреслити — які не пишуть в інтернеті, а просто продовжують допомагати. У мене, наприклад, є такі люди, які регулярно, щотижня чи щомісяця переказують якісь гроші. І вони теж не здаються — зазначає Сікора.
Томаш Сікора підкреслює також, що такі ініціативи допомагають протидіяти російській дезінформації та протистояти антиукраїнським настроям. Як зазначає волонтер, його це особисто стосується. Він також підкреслює, що в Україні не помічає збільшення антипольських настроїв. За інформацією Міністерства внутрішніх справ Польщі, кількість інцидентів на тлі ненависті зросла приблизно на 30 відсотків. Початком антиукраїнської хвилі настроїв була криза в польсько-українських відносинах, що розпочалась пісня рішення президента України Володимира Зеленського назвати одну з українських бригад «імені Героїв УПА». Волонтер Томаш Сікора підкреслює, що не варто спроваджувати дискую про антиукраїнські настрої до цього рішення.
— Не хотів би зводити це до рішення президента Зеленського, бо це завжди легке пояснення для гейтерів — вказує Томаш Сікора. Мовляв, Зеленський почав, і тепер маєте те, що маєте, маєте по заслузі. Але це взагалі не є жодною відповіддю на цю проблему. По-перше, ми — маю на увазі загалом середовище волонтерів із Польщі та людей, які залучені саме до цих зборів — ми не допомагаємо політикам, а допомагаємо конкретним людям, які воюють на фронті, які мають якісь свої політичні погляди, звісно, але суть не в цьому.
Політики приходять і йдуть, і я очікую саме від політиків, але не лише від політиків, а взагалі від людей, які мають якусь владу, навіть, не знаю, директорів чи людей, які пов'язані з найменшим осередком культури, щоб вони просто долучилися до боротьби з дезінформацією та російською пропагандою, з гейтом, тому що в цій сфері ми можемо дуже багато. Тобто ми можемо просто говорити про це голосно, протистояти цьому голосно, і якщо люди, які мають або політичну владу, або владу саме у сфері культури чи в інших сферах, якщо вони говоритимуть про це голосно, то це також буде якийсь сигнал для польського суспільства, що є проблема і що вже досить цього гейту — говорить Сікора.
Переможником першої картини на аукціоні став люблінський науковець Анджей Шабацюк. Історик і політолог, який спеціалізується на проблематиці Східної Європи та пострадянського простору. Професійно пов’язаний із Католицьким університетом імені Івана Павла ІІ в Любліні та Інститутом Центральної Європи в Любліні. Другий малюнок письменника та військового Сергія Жадана можна ліцитувати ще до завтра.
Всі подробиці про аукціон на підтримку української бригади «Хартія» можна знайти на фейсбук-сторінці Видавництва Майстерні Культури в Любліні та часопису Культура Ентер.
Інна Ясніцька