Варшава дедалі більше стає простором, де українські підприємці не лише адаптують свої компанії до польського ринку, а й шукають можливості для масштабування, нових партнерств та виходу на ширші європейські ринки. Саме цій темі була присвячена зустріч , організована Польсько-українською господарською палатою.
Захід став майданчиком для відкритого діалогу між українськими та польськими підприємцями, представниками державних і муніципальних структур, фінансових установ та експертного середовища. Йшлося не лише про виклики, з якими стикаються українські компанії в Польщі, а й про конкретні інструменти, які можуть допомогти їм розвиватися.
Для польського бізнесу зустріч стала можливістю безпосередньо познайомитися з українськими компаніями, їхніми продуктами та послугами, а також побачити потенціал для майбутньої співпраці.
Від офіційної частини — до прямого діалогу
Програма заходу поєднала офіційну частину, експертні виступи, презентації компаній та нетворкінг. Зустріч розпочалася музичним вступом піаністки Олесі Кізіл, після чого до учасників звернулися представники Польсько-української господарської палати, Мазовецького воєводства, Посольства України в Польщі та міста Варшави.
Серед спікерів були президент Польсько-української господарської палати Яцек Піхота, перший віцепрезидент палати Даріуш Шимчиха, воєвода Мазовецький Маріуш Франковський, посол України в Польщі Василь Боднар та директор Бюро економічного розвитку Варшави Гжегож Качаровський.
Окрему частину програми присвятили практичним питанням ведення та розвитку бізнесу в Польщі. Експерти говорили про можливості для підприємців, інновації, юридичні аспекти ведення діяльності, інституційну підтримку, маркетинг та фінансування.
У дискусії взяли участь представники Агентства розвитку промисловості Польщі, українсько-польського інноваційного бізнес-середовища, юридичного сектору, Польської агенції розвитку підприємництва та Банку охорони довкілля. Модерувала експертну частину директорка Ukrainian Business Center Катерина Витвинова.
Однак особливість заходу полягала не лише у виступах зі сцени.
Значну частину вечора організатори відвели безпосередньому спілкуванню між підприємцями. Польські та українські компанії отримали можливість презентувати себе, а тематичні нетворкінг-зони були організовані відповідно до бізнес-інтересів учасників.
Таким чином, учасники могли не просто отримати загальну інформацію про польський ринок, а безпосередньо познайомитися з потенційними партнерами, клієнтами та експертами, які можуть бути корисними для подальшого розвитку компаній.
Після офіційної та експертної частини зустріч продовжилася за вечерею та під час бізнес-коктейлю. Формат дозволив перевести офіційні знайомства у більш неформальне спілкування та продовжити обговорення можливих спільних проєктів.
«Польща та Україна — нерозривно пов’язані»
Щоб краще зрозуміти, як український бізнес почувається у Варшаві та які перспективи має польсько-українська співпраця, ми поспілкувалися з Ольгою Касьян, керівницею UAHub у Варшаві.
UAHub об’єднує українські бізнеси, соціальні ініціативи та громадські організації в одному просторі. Фактично це локальна українська бізнес- та громадська мережа, яка постійно розвивається.
За словами Ольги Касьян, сама подія у Варшаві є важливою саме через можливість безпосереднього контакту між представниками різних сфер бізнесу.
«Ця подія дуже актуальна на сьогодні. Вона відбувалася не вперше — як сказали організатори, Польсько-українська господарська палата проводить уже 15-й такий захід. І такі зустрічі єднають різні бізнеси, які працюють у різних сферах і в різних географічних площинах», — зазначила вона.
На її думку, економічні зв’язки між двома країнами мають довгостроковий характер і продовжують поглиблюватися, попри зміни політичного контексту.
«Однозначно Польща та Україна — це ті країни, які нерозривно пов’язані на геополітичній та економічній карті світу. Зараз відбувається розширення наших відносин, їх поглиблення абсолютно в різних сферах», — говорить Ольга Касьян.
Вона наголошує, що польський бізнес дедалі більше розглядає Україну як потенційного стратегічного партнера. Частина компаній уже масштабується у цьому напрямку, інші планують долучатися до майбутніх проєктів, зокрема пов’язаних із відбудовою України.
«Незважаючи на різні політичні хвилі, люди бізнесу, представники великого бізнесу розуміють стратегічне партнерство і важливість стратегічного партнерства з Україною», — зазначила Касьян.
За її словами, польсько-українська економічна співпраця може відіграти важливу роль і в подальшій європейській інтеграції України.
«Дуже багато бізнесів уже масштабуються і бачать Україну як одного з партнерів. Також є бізнеси, які планують брати участь у відбудові України і вже долучаються до таких проєктних команд», — розповіла вона.
Касьян, яка має фах міжнародника-політолога, вважає, що українсько-польські економічні зв’язки можуть стати одним із важливих елементів подальшої інтеграції України в європейський економічний простір.
«Україна рано чи пізно стане членом Європейського Союзу. І саме польсько-українські відносини мають стати таким дороговказом для подальшої розбудови України в міжнародній системі Європейського Союзу. Відносини між бізнесами Польщі та України, між виробництвами Польщі та України будуть фундаментом для подальшого зростання України як економічного партнера для країн Європейського Союзу», — вважає вона.
Виклики для українців: починати бізнес і життя одночасно
Втім, за можливостями стоять і серйозні виклики. Українські підприємці у Польщі часто змушені були одночасно вирішувати кілька завдань: адаптуватися до нової країни, організовувати побут, шукати житло, школи та садочки для дітей і паралельно будувати або відновлювати власний бізнес.
Ольга Касьян називає людський фактор одним із ключових викликів для українців, які будували життя та бізнес у Польщі після початку повномасштабної війни.
«Основний виклик для українського бізнесу в Польщі, мені здається, все ж таки людський фактор. Нам було дуже складно будувати з нуля своє життя в іншій країні», — зазначила вона.
Йдеться не лише про безпосереднє ведення бізнесу, а про необхідність одночасно вибудовувати нове життя.
«Ти маєш паралельно розбудовувати свій побут, шукати садочки, школи для дітей і також шукати можливості для того, щоб працювати, розвиватися і, звичайно, заробляти кошти, будувати команди, масштабуватися», — розповіла керівниця UAHub.
Ще одним важливим викликом вона називає необхідність адаптувати бізнес-модель до польського ринку. Те, що працювало в Україні, не завжди дає такий самий результат у Польщі.
За її словами, нещодавно вона спілкувалася з одним із успішних власників ресторанного бізнесу у Варшаві, який звернув увагу саме на цю проблему.
«Багато хто помиляється, думаючи, що тут працюють ті самі фішки, які працювали б в Україні. Тому, звичайно, потрібні аналіз ринку, маркетингові консультації саме з експертами, потрібні ефективні юристи, які допоможуть будувати бізнеси», — зазначила Касьян.
Таким чином, вихід української компанії на польський ринок потребує не лише фінансового ресурсу чи якісного продукту. Підприємцям необхідно розуміти місцеву специфіку, законодавство, поведінку споживачів та особливості маркетингових інструментів.
UAHub: від старту з нуля — до нових робочих місць
Окремо Ольга Касьян розповіла про розвиток UAHub — простору, який об’єднує українські бізнеси та громадські ініціативи у Варшаві.
Незабаром проєкту виповнюється два роки. За цей час, за словами його керівниці, змінилися не лише самі компанії, які працюють у просторі, а й їхні власники.
«Ми всіх запрошуємо 19 вересня на наш день народження, на третій UAФест. І також бізнеси зможуть там проявити себе. Ми відкриті до співпраці», — розповіла Касьян.
Вона особливо відзначає трансформацію підприємців, які приходили до хабу на початковому етапі розвитку.
«Дуже тішуся з того, що кожен із бізнесів, які представлені в нас у Хабі, за ці два роки дуже змінився», — говорить вона.
Серед прикладів — українські підприємиці, які приїхали до Польщі з дітьми та фактично починали все з нуля.
«Ті дівчата, які приїхали з дітьми, починали з нуля, шукали кошти на першу оренду приміщення, на якесь обладнання. Вони вже зараз розвинулися, створили нові робочі місця. Майже в кожної є один, а то й два працівники», — зазначила Касьян.
Водночас розвиток українського бізнесу означає не лише створення нових компаній чи робочих місць. Українські підприємці стають частиною польської економічної системи, сплачують податки та вибудовують партнерства з місцевими компаніями.
«Ми платимо податки, ми є соціально відповідальними. Підтримуємо один одного. Також розвиваємо партнерства з польськими бізнесами і відкриті до співпраці», — наголосила вона.
Чи потрібне українському бізнесу спільне середовище?
Попит на такі простори, за словами керівниці UAHub, залишається високим. Значна частина приміщень, доступних у межах проєкту, уже зайнята українськими компаніями та ініціативами.
Це, своєю чергою, демонструє масштаб української бізнес-присутності у Варшаві та потребу в середовищах, де підприємці можуть не лише орендувати приміщення, а й знаходити партнерів, клієнтів, експертів та підтримку.
UAHub у цьому сенсі виконує функцію своєрідного локального нетворкінгового центру.
І питання подальшого розвитку такого простору вже виходить за межі простої оренди офісів. Йдеться про створення середовища, в якому український бізнес може розвиватися, взаємодіяти з польськими компаніями та поступово ставати частиною ширшої європейської економічної екосистеми.
Нетворкінг як інструмент розвитку
Саме ця потреба — у живій комунікації та можливості швидко знаходити потрібні контакти — була однією з центральних ідей варшавської зустрічі.
Формат заходу дозволив поєднати одразу кілька рівнів взаємодії: державні та муніципальні інституції, бізнес-організації, фінансові установи, експертів і безпосередньо підприємців.
Для українських компаній це можливість отримати інформацію про умови роботи на польському ринку, знайти фінансові інструменти, юридичну чи маркетингову підтримку. Для польських підприємців — познайомитися з українськими компаніями та потенційними партнерами.
Після завершення офіційної програми учасники продовжили спілкування під час вечері та бізнес-коктейлю. Саме такі неформальні контакти нерідко стають початком конкретних домовленостей і спільних проєктів.
У цьому сенсі подібні події виконують роль не лише конференцій, а й своєрідних точок з’єднання двох бізнес-середовищ.
Від Варшави — до спільних проєктів
Польсько-українська економічна співпраця сьогодні розвивається одночасно на кількох рівнях. Це і робота українських компаній на польському ринку, і партнерства між підприємцями, і участь польського бізнесу у майбутній відбудові України.
Варшава у цьому процесі залишається одним із важливих центрів української бізнес-присутності в Польщі. Тут формується середовище, в якому українські підприємці можуть не лише адаптуватися до нових умов, а й створювати робочі місця, платити податки, розвивати власні компанії та будувати довгострокові партнерства.
Подія «Miasto – przestrzeń dla biznesu» показала, що запит на таку взаємодію існує з обох боків.
І якщо для українського бізнесу головним завданням залишається пошук шляхів розвитку та масштабування в новому середовищі, то для польських компаній це можливість уже сьогодні вибудовувати контакти з підприємцями, які можуть стати партнерами у майбутніх проєктах.
Як зазначає Ольга Касьян, українські та польські бізнеси мають значний простір для подальшої співпраці. А такі зустрічі дають можливість не просто говорити про партнерство, а починати його будувати — через конкретні знайомства, консультації, домовленості та спільні проєкти.
Для українських підприємців у Польщі це означає поступовий перехід від етапу адаптації до етапу розвитку. Для польського бізнесу — можливість краще зрозуміти українську підприємницьку екосистему та майбутні можливості співпраці.
І саме Варшава, де перетинаються українська та польська бізнес-спільноти, залишається одним із просторів, де ці контакти можуть перетворюватися на довгострокові партнерства.
М.Т.