Українське Радіо та Польське радіо для України продовжують спільний проєкт «Україна — Польща. Діалоги» — радіоміст, який поєднує Київ і Варшаву для розмови про ключові питання українсько-польських відносин та європейського майбутнього України.
У новому випуску говоримо про шлях України до Європейського Союзу, польський досвід інтеграції, спільні виклики та роль Польщі у цьому процесі.
Україна формально відкрила переговори про вступ до ЄС у червні 2024 року. У червні 2026-го було відкрито перший переговорний кластер «Основи», а в липні — шостий кластер «Зовнішні відносини». Загалом переговорний процес структурований у шість тематичних кластерів. Говорячи про польський досвід та порівнюючи процес вступу Польщі до ЄС із майбутнім вступом України, керівник відділу Білорусі, України та Молдови Центру східних досліджень (OSW)Тадеуш Іванський звертає увагу на важливу відмінність: сьогодні значно більша роль у процесі належить державам-членам Євросоюзу.
«Якщо порівнювати вступ Польщі і майбутній вступ України, це те, що повноваження Єврокомісії були іншими. Тоді повноваження ЄК були великими, набагато більшими, ніж зараз. Тобто це входження не було наскільки політизоване країнами-членами. Зараз країни-члени мають право вето на багатьох етапах вступу. Йдеться про погодження скринінгу, дуже багатьох етапів цього процесу інтеграції, зокрема відкриття та закриття кластерів. Є різні підрахунки, що це має бути від 100 до 200 разів: рішення мають прийняти одноголосно. Тобто це з політичної точки зору важко. Зараз інша практика і зараз набагато більше в руках країн-членів, тоді набагато більше в руках Єврокомісії було», — пояснює Тадеуш Іванський.
Питання одностайності держав-членів справді має значення для подальшого руху України. Відкриття переговорних кластерів потребує погодження держав ЄС, а сам процес передбачає виконання Україною реформ та поступове приведення законодавства й інституцій у відповідність до права Євросоюзу. Директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що європейський напрям України вже став політично незворотним.
«Євроінтеграційний шлях України політично незворотній, шлях України до ЄС, бо, з одного боку, Революція Гідності і прапори ЄС ніколи не майоріли над таким масовим соціальним протестом. Потім це зміни до Конституції України у 2019 році, де вступ до НАТО та ЄС визначені як зовнішньополітичні пріоритети нашої держави, і це нарешті початок переговорного процесу, який почався влітку цього року».
На його думку, одна з головних передумов успішного руху до ЄС — відмова від надмірних очікувань та ілюзій щодо самого процесу.
«Одна з запорук успішної євроінтеграції — це відсутність ілюзій. Якщо ми будемо йти до синього прапора з золотими зірками в рожевих окулярах, то нас легко буде завести на манівці».
Євген Магда також наголошує, що вступ до Європейського Союзу варто сприймати не як отримання допомоги, а як усвідомлений стратегічний вибір України.
«Вступ до ЄС — це не пошук благодійності, не пошук безкоштовного супу, а це усвідомлений вибір, адже Україна повертається додому, і ми європейська держава, і ні в кого не має бути сумніву».
Повномасштабна російська агресія стала одним із факторів, які суттєво змінили темп європейської інтеграції України. Тадеуш Іванський вважає, що без повномасштабної війни РФ проти України процес міг би розвиватися інакше.
«Війна вже пришвидшила євроінтеграцію України. Якби не повномасштабна російська агресія, то я не впевнений, що ця заявка України, яка була подана через кілька днів після агресії, що вона була б задоволена і що Україна мала б офіційно відкриті переговори».
Водночас експерт розглядає війну як можливий стимул для пришвидшення реформ, особливо тих, які стосуються фундаментальних питань.
«Я прихильник того, що війна якраз є і може бути таким тригером, щоб пришвидшити реформи, зокрема реформи у першому кластері. Бо це реформи найдешевші. Бо реформи у сфері транспорту та енергетики вони доволі коштовні, бо треба впроваджувати стандарти».
Європейська комісія також зазначає, що Україна продовжує здійснювати реформи в умовах війни та має поступово узгоджувати своє законодавство з правом ЄС. Перший кластер «Основи» охоплює, зокрема, верховенство права, демократичні інституції та фундаментальні права. Що Україна може дати Європі? Одне з запитань, які звучали під час радіомосту.
Євроінтеграція — це не лише питання того, що Україна отримає від Європейського Союзу. Це також питання внеску України в європейську спільноту. Йдеться, зокрема, про український досвід у сфері безпеки й оборони, оборонних технологій, енергетики, транспорту, продовольчої безпеки та цифрових технологій.
Водночас для України сам переговорний процес означає не лише політичне рішення про майбутнє членство, а конкретну роботу над реформами та адаптацією законодавства до європейських стандартів. Після завершення скринінгу Україна має продовжувати реформи, посилювати інституційну спроможність та виконувати умови, визначені державами-членами ЄС.
Польща вже пройшла шлях, який сьогодні проходить Україна. Тому польський досвід може бути для України не готовою інструкцією, а можливістю побачити потенційні виклики та зрозуміти механізми європейської інтеграції. Для України особливо важливими залишаються питання реформ, взаємодії з державами-членами, економічних інтересів, аграрного сектору, енергетики та транспорту. Саме про ці виклики, польський досвід, прискорення реформ і те, що Україна може принести до Європейського Союзу, говорили учасники спільного радіомосту «Україна – Польща. Діалоги».
Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому файлі.
Світлана Мялик