Як змінилися акценти у двосторонньому діалозі після початку повномасштабної війни РФ проти України? Де Україна і Польща мають спільне бачення, а де залишаються дискусійні питання? І яким має бути українсько-польське партнерство в умовах нової європейської та безпекової реальності?
Цьогорічні Яремчанські зустрічі стали вже 19-ми. Їхня особливість, за словами учасників, полягає у поєднанні багаторічної традиції з новими темами, підходами та учасниками. Юрій Теміров, кандидат історичних наук, доцент, виконувач обов’язків директора Навчально-наукового інституту історії та міжнародних відносин Донецького національного університету імені Василя Стуса, бере участь у цьому форматі достатньо давно. Він відзначає, що за роки існування зустрічей їхній формат зберіг традиційні основи, але водночас щороку наповнюється новим змістом.
«Найцікавіша, на мій погляд, річ полягає в тому, що, з одного боку, це багаторічний формат, в якому є дуже серйозні такі, знаєте, традиційні основи. А з іншого боку, в цьому форматі кожен рік з’являються якісь цікаві сюжети, з’являються якісь цікаві підходи, з’являються якісь цікаві люди, безумовно».
На його думку, саме це може пояснювати тривалість існування формату.
«Тому, на мій погляд, тут секрет довголіття цього формату, який ініційований Карпатським університетом, я думаю, що і особисто багаторічним ректором Карпатського університету Ігорем Євгеновичем Цепендою… Я думаю, що це такий секрет довголіття цього формату і що він і надалі збирає людей з багатьох університетів, інституцій різного роду України і Польщі».
Для Анатолія Курносова, виконавчого директора громадської організації «Коло європейського діалогу», експерта українсько-польської медіаплатформи, Яремчанські зустрічі є передусім простором неформального спілкування між українцями та поляками. Цього року він бере участь у них уже вчетверте.
«Ну, я не такий аж давній, скажімо так, відвідувач цих зустрічей, бо це вже дев’ятнадцяте за рахунком, наступного року, дай Бог, будуть двадцяті. Я тут беру участь вже вчетверте, тому я не можу такий екскурс історичний дати дуже багато років назад, але цього достатньо, принаймні цієї участі, це щоб було відчути цей самий яремчанський дух».
Анатолій Курносов наголошує на неформальному характері зустрічей та їхній спрямованості на українсько-польський діалог.
«Тобто вони засновані як така неформальна була платформа для спілкування близьких за духом людей, людей відданих просто стосункам, добрим стосункам, зараз це не модно вживати цього слова, але таки братнім стосункам між українським і польським народом. І це саме головне, що це зберігається і дотепер».
За його словами, попри зміни в політиці та суспільній сфері й певне загострення у відносинах, атмосфера діалогу на зустрічах зберігається.
«Попри всі оці можливі кон’юнктурні зміни в політиці, в соціальній сфері, так, на жаль, ми бачимо певне загострення, але склад, знаєте, тих людей, які часто приїжджають, є незмінні учасники, додаються нові люди, але все одно налаштованість зберігається».
Він також звертає увагу на те, що учасники не уникають гострих дискусій, але після них намагаються шукати порозуміння.
«Навіть якщо виникають доволі гострі дискусії, то все одно по закінченню люди між собою штуркуються і доходячи, принаймні прагнуть дуже сильно, іти якоїсь спільної думки і порозуміння».
Євген Магда, директор Інституту світової політики, кандидат політичних наук, також говорить про особливість формату Яремчанських зустрічей. За його словами, важливо, що українська та польська сторони спілкуються без перекладачів.
«Кожна дискусія не є панацеєю, з одного боку. А з іншого боку ми спостерігаємо в Яремче, це вже 19-ті яремчанські зустрічі, тут формат, де перекладачів немає. Тобто польська сторона говорить польською».
Євген Магда навів приклад польського учасника, який лише втретє приїхав в Україну і говорив польською. За його словами, попри мовні складнощі, учасникам вдалося порозумітися та провести дискусію.
«У мене, наприклад, сьогодні був колега, який чесно сказав, що він тільки в третій раз приїхав в Україну і тому він говорить польською, йому навіть питання легше ставити англійською, ніж українською. Але нічого, порозумілися, подискутували трошки. Це нормально. Це є до того, що ці зустрічі, вони — зустрічі людей підготовлених і зацікавлених».
Окремо Євген Магда відзначив значення самого місця проведення зустрічей та їхню історичну тяглість.
«І я б сказав, що те, що вони відбуваються в Прикарпатті, і, наприклад, один з елементів — це те, що все обертається навколо обсерваторії Карпатського вже національного університету. Це хороші моменти, тому що є певна історична тяглість, і дискусії дійсно цікаві».
Про масштаб зацікавленості Яремчанськими зустрічами, на думку Євгена Магди, свідчить і участь у дискусіях колишніх президентів.
«Ну, якщо беруть участь, нехай і онлайн, двоє колишніх президентів, то я думаю, це свідчення того, що цей захід достатньо вдалий».
Таким чином, у центрі цьогорічних Яремчанських зустрічей залишився українсько-польський діалог — із його спільними інтересами, складними питаннями та необхідністю безпосереднього спілкування. Учасники наголошують на важливості збереження майданчиків, де представники двох країн можуть зустрічатися, дискутувати та шукати порозуміння.
Запрошуємо послухати інтерв’ю у доданому файлі.
Світлана Мялик