Ілона Пешко-Біскупська, чия фундація цього року увійшла до консорціуму, що керує програмою, пояснює, навіщо вона потрібна.
«Women TechEU — це програма Європейського Союзу, спрямована саме на жінок у діптеку. Її створили, щоб звернутися саме до цієї групи, бо дуже мало жінок у діптеку отримує фінансування. І мета цієї програми — допомагати жінкам, які є в програмі і які в ній переможуть, допомагати по суті, у здобутті приватного фінансування або фінансування від акселератора».
Від 2021 року Women TechEU підтримала 344 компанії. У попередній редакції, 2024–2026 років, надійшло 3 792 заявки з 43 країн, і 28 із них належать до групи Widening. Фінансування отримали 160 стартапів, тобто трохи більше ніж 4 відсотки охочих. Тепер у кожній когорті 16 із 40 місць зарезервовано за країнами Widening, до яких належать і Польща, і Україна. Програма не обмежується кордонами Євросоюзу.
«Вона охоплює всю територію Союзу, і не лише: охоплює всі європейські країни. Тобто є країни, так би мовити, традиційного Союзу, є також країни Widening, і там значно більше країн, ніж сама територія Європейського Союзу».
Є серед учасниць і українки.
«Так, безумовно, бо цих країн просто значно більше, я не можу отак з ходу їх перелічити, але точно є люди і з України, і є люди з різних заморських територій Європейського Союзу, тож це дуже широка група».
Серед шести польських компаній, які досі отримали грант Women TechEU, є H+H Labs з Ельблонга. Її співзасновниця — українка Катерина Рябіко.
«Доброго дня! Мене звати Катерина Рябіко. Я CEO і співзасновниця компанії, яка називається H+H Labs. Компанія зареєстрована в Польщі, але ми просуваємо в Європі українські технології, технології, які були народжені в Україні. І зокрема технологія, якою я зараз дуже-дуже опікуюся, — це технологія очищення води за допомогою суперкавітації, методу суперкавітації, яку створив і вигадав наш CTO, технічний директор, який є співробітником, був співробітником Київського політехнічного університету. І ми з дуже великою гордістю просуваємо цю українську розробку на європейських ринках».
«А якщо говорити про Women TechEU, ця програма насправді нам допомогла. Нам дуже пощастило, що компанія потрапила в перший набір, саме в перший. І можна сказати, що, мабуть, на нас вчилися. У нас були дуже великі запити, бо ми хотіли отримати більше фінансування, більше менторингу, більше уваги коучів. І ця програма для нас була дуже важливою через те, що вона підтримує саме жінок у підприємництві. Вона дала нам дуже потужний початок, бо після цього наша компанія також виграла допомогу від Open Horizons, від програми WeRise, яка теж підтримує жінок-підприємиць, і зокрема підприємиць з України».
Навесні 2026 року Європейська рада з інновацій уперше провела окремий конкурс для українських діптек-компаній: 349 заявок, 41 переможець, 20 мільйонів євро. H+H Labs отримала 499 735 євро. За ці гроші компанія має довести технологію Hydratico до промислової готовності й випробувати її в реальних умовах в Україні та в Польщі.
Чому ж такої підтримки потребують саме жінки? Ілона Пешко-Біскупська відповідає цифрами.
«Жінок у теху, тобто в діптеку, досить багато на рівні науковиць, але жінок, які вже засновують стартапи, значно менше. У Польщі це близько 21 відсотка: саме в такій частці діптек-стартапів засновницями є жінки. Утім, це однаково більше, ніж у Європейському Союзі, де їх, здається, 17 відсотків».
А от із грошима ситуація інша.
«Натомість жінкам у діптеку в нашому регіоні дістається трохи більше ніж 3,5 відсотка фінансування. Це показує масштаб навіть порівняно з кількістю засновниць діптек-компаній, а вже тим паче якщо подивитися на кількість науковиць, які займаються такими питаннями. Їх близько 50 відсотків, трохи нижче, трохи менше, ніж чоловіків, але все ж порівняно з тими 3,5 відсотка, які вони потім отримують у вигляді фінансування, це велика різниця. І такі програми, як Women TechEU, дуже важливі, бо це такий собі трамплін: вони допомагають цим жінкам вийти з лабораторії, допомагають розвинути свій бізнес, навчають, як це зробити, бо для них це не є чимось природним».
Чи стикаються жінки в технологіях з упередженнями і в Польщі?
«Це також трапляється. Це пов'язано з тим, що кола, які інвестують у діптек, якщо говорити саме про діптек, дуже чоловічі. І це такий природний інстинкт: якщо хтось тобі ближчий, то йому легше довіряти, з ним легше вибудувати нитку зв'язку, і тому більше інвестицій іде в чоловіків. Проте інвестори відкриваються на жінок, і я сподіваюся, що це такий процес, який мусить відбутися і який треба пропрацювати. Наразі, коли ми дивилися на кількість жінок у венчурних фондах, серед ключового персоналу жінок близько 12 відсотків. Це просто набагато менше, ніж чоловіків. Тож спершу мусимо змінити те, хто сидить за столом, щоб згодом вирівняти шанси й серед тих, хто отримує це фінансування».
Для українських засновниць Польща часто стає дверима до європейського ринку. Але Катерина Рябіко наголошує: те, що компанію зареєстровано в Польщі, не робить її технологію менш українською.
«Я вважаю, що Україна і українські компанії є частиною європейської екосистеми стартапів, інновацій і технологій. Україна як країна була і є частиною Європи. Звичайно, ми зараз ще й крокуємо в Євросоюз, але ми завжди були невід'ємною частиною Європи і лишаємося частиною європейської екосистеми. Коли ми говоримо, чи пов'язано це з війною чи ні, звичайно, можна сказати, що увагу привернула саме атака Росії на нашу країну. Але мені здається, що в будь-якому разі... Я дуже хочу, щоб це не було і не згадувалося як причина, бо кожного дня гинуть люди, кожного дня люди мусять виїжджати, діти виїжджають з країни, і ми можемо сказати, що тимчасово втрачаємо наш людський потенціал, який міг би працювати в Україні й нарощувати дедалі вищі темпи розробки технологій. Але я хочу сказати, що дуже багато компаній, які просувають українські технології, зокрема наші компанії (у нас є декілька проєктів тут, у Європі), завжди кажуть, що це розробки, народжені в Україні. І ми це називаємо дипломатією через технології. Тому Україна присутня, незалежно від того, де в Європейському Союзі компанію інкорпоровано».
Відбудова теж дедалі тісніше пов'язує Польщу та Україну. У червні 2026 року Гданськ прийняв Конференцію з відновлення України, URC: близько 7 600 учасників і майже 200 угод загальною вартістю майже 10 мільярдів євро. Наступна конференція відбудеться 2027 року в Таллінні.
«І ще дуже важливо згадати, що ми також налагоджуємо зв'язки з різними інститутами і з різними стейкхолдерами, назвемо їх так, в Україні. Бо для нас як для компанії дуже важливо продовжувати працювати в Україні і продовжувати працювати саме з технологією в Україні, чи то з муніципалітетом, чи то з науково-дослідним інститутом. Бо насправді, якщо подивитися на різні стратегії регіонів, які були представлені на URC і знову будуть представлені на URC у Таллінні, один із пріоритетів — це доступ до води, очищення води. І цей пріоритет, на жаль, не зміниться, бо інфраструктура внаслідок широкомасштабної атаки Росії на Україну знищується, її треба відбудовувати. І це теж можливість для того, щоб застосовувалися нові технології».
Наступні терміни подання повних заявок до Women TechEU — 14 січня, 1 квітня і 8 липня 2027 року. Перевірка відповідності умовам триває безперервно, з відсічками щовівторка о 17:00 за брюссельським часом. Окрім гранту в 75 тисяч євро, переможниці отримують шестимісячну програму розвитку бізнесу, менторів і зустрічі з інвесторами. Подробиці — на сайті womentecheurope.eu. Хто пройшов перший раунд нинішнього набору, стане відомо після 13 листопада.
Мирослав Трофимук