Від початку повномасштабної війни через домівки громади «Хліб життя» пройшли понад 250 українських біженців. Йдеться передусім про людей, яким було найважче самостійно облаштуватися у Польщі — літніх, людей з інвалідністю, матерів із дітьми та вагітних жінок. Нині у домівках залишаються 25 дорослих і 18 дітей, які через стан здоров’я або життєві обставини не можуть жити самостійно.
За словами сестри Малґожати Хмелевської, після початку війни ситуація для багатьох українців змінилася. Частина змогла стати незалежною, частина повернулася в Україну. Водночас найбільш вразливі люди опинилися під загрозою втрати доступу до медичної та соціальної допомоги.
«Це надзвичайно складна ситуація, і з моральної точки зору вона, очевидно, скандальна», — наголосила Хмелевська, коментуючи наслідки змін у польському законодавстві.
Окремо сестра Малґожата говорить про зростання ксенофобських настроїв у Польщі. На її думку, расизм і ксенофобія існували й раніше, однак останніми роками політики зробили їх публічно прийнятнішими, використовуючи тему міграції у власних інтересах. Вона також вважає, що антиукраїнські настрої вигідні російській пропаганді, оскільки поглиблюють конфлікти між поляками та українцями.
Вихід Хмелевська бачить не лише у рішеннях політиків, а й у щоденних контактах між людьми. Вона закликає українців у Польщі більше розповідати про власну допомогу місцевим громадам і показувати позитивні приклади співпраці.
«Потрібно говорити про добро, бо зло не може перемогти, коли справа доходить до гучності, навіть якщо це набагато голосніше та клікабельніше», — сказала вона.
Усю розмову можна послухати у доданому файлі.
Євгеній Дячков