Після десятирічної перерви керівники парламентів Польщі, Німеччини та Франції відновили зустрічі у форматі Веймарського трикутника. До переговорів запросили й Україну. Зустріч стала символічною з кількох причин. По-перше, у 2026 році виповнюється 35 років від створення Веймарського трикутника — формату співпраці Польщі, Німеччини та Франції, започаткованого у 1991 році. По-друге, на рівні керівників парламентів таке засідання востаннє проводили у 2016 році. Водночас сам Веймарський трикутник не припиняв діяльності: у попередні роки відбувалися зустрічі керівників держав, урядів, міністрів та представників парламентських комітетів. У Варшаві учасники обговорили роль Веймарського трикутника у формуванні спільної європейської безпеки, захист демократичних цінностей, зростання популізму та екстремізму, а також дестабілізаційну політику Росії.
Однією з головних тем зустрічі стала війна Росії проти України та її наслідки для європейської безпеки. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук подякував Польщі, Франції та Німеччині за підтримку України й наголосив, що російська агресія становить загрозу не лише для українців, а й для всієї Європи. Під час обговорень він звернув увагу на російські гібридні операції, кібератаки, дезінформацію та порушення повітряного простору європейських держав. На його переконання, Росія використовує різні інструменти тиску, випробовуючи готовність європейських держав реагувати на нові загрози. Тому допомога Україні є складовою зміцнення безпеки всього континенту.
«Путін має величезне бажання продовжувати цю війну без жодних правил. І повірте, коли я говорю про ведення війни без правил, ідеться не лише про Україну. Ідеться також про гібридні загрози, які ми сьогодні спостерігаємо в багатьох країнах, зокрема й у ваших державах. Ми переживали це п'ять років тому, тринадцять років тому. Ми також відчували, що відбувається якась гібридна війна. Сьогодні ми говоримо про війну без правил. Про війну, в якій не поважають людське життя. Про війну, в якій уже немає традиційного поділу на лінію фронту та тил, тому що вся територія країни стала прифронтовою. І перед нами постає величезна кількість викликів. Сьогодні, висловлюючи вдячність, я також хотів би сказати, що ми й надалі потребуємо вашої підтримки. Нам потрібна дуже швидка й дуже ефективна підтримка. Адже, знаєте, так само, як на початку повномасштабної війни, Путін недооцінив Польщу, так сьогодні, мені здається, деякі партнери недооцінюють те, що Росія постійно вдосконалює свої можливості у веденні цієї війни. І що довше залишатимуться прогалини в санкціях, у питанні створення трибуналу, що довше ми дозволятимемо обходити санкції, то краще Росія пристосовуватиметься до цих умов.
І сьогодні це виклики вже не лише для України. Це виклики для кожної з наших країн, для кожного з наших народів. Саме тому я сьогодні тут, щоб відверто говорити з вами. Адже ми, парламентарі, представляємо наші народи, а отже, можемо щиро розмовляти один з одним, без різноманітних дипломатичних відмовок чи евфемізмів.
Ситуація зараз дуже складна. Але Україна демонструє свою стійкість і надзвичайно потребує вашої підтримки. Я проситиму розглянути потреби щодо підтримки України у сфері оборони, енергетичної стійкості, логістики, а також забезпечення життєдіяльності України. Крім того, я дуже проситиму про подальшу підтримку України на шляху до Європейського Союзу та НАТО», — наголосив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
Під час зустрічі також пролунала пропозиція розвивати співпрацю з Україною настільки тісно, щоб Веймарський трикутник у перспективі міг перетворитися на своєрідний чотирикутник. Водночас про ухвалене рішення щодо формального розширення об’єднання не йшлося. Окрему увагу учасники пресконференції приділили військовій підтримці України, насамперед посиленню протиповітряної оборони.
«Для України питання номер один — максимально забезпечити безпеку українського неба. Адже від цього залежить усе: життя українських дітей, стабільність української енергетики, стабільність української логістики та всіх інших сфер», — заявив Руслан Стефанчук.
Президентка Національних зборів Франції Яель Браун-Піве наголосила, що європейські держави мають бути готовими змінювати підходи до безпеки відповідно до характеру російської агресії. «Європейці завжди вміли створювати особливі формати співпраці, які відповідали потребам конкретного моменту. Ми також завжди вміли адаптуватися до нових атак і нових обставин», — зазначила вона. За словами французької політикині, Україна вже продемонструвала здатність не лише протистояти російській агресії, а й швидко пристосовуватися до змін на полі бою, зокрема технологічних. «Я не маю сумнівів, що ми зможемо пристосуватися й зараз, щоб і надалі захищати Україну», — наголосила Браун-Піве. Вона також пояснила, що потреби, які представить українська сторона, мають бути передані головам урядів і профільним міністрам, після чого парламенти ухвалюватимуть рішення в межах своїх повноважень. Окремо президентка Національних зборів Франції звернула увагу на необхідність збільшення оборонних бюджетів європейських держав. На її думку, усвідомлення масштабу безпекових загроз серед європейських суспільств уже суттєво змінилося.
Своєю чергою Президентка Бундестагу Юлія Клекнер підкреслила важливість відновлення парламентського формату Веймарського трикутника. Співпраця парламентів Польщі, Німеччини та Франції має допомогти європейським державам координувати позиції щодо спільної безпеки, підтримки України та протидії зовнішньому втручанню. Під час дискусії порушили й питання російських гібридних загроз для країн НАТО. Учасники наголошували, що Європа повинна посилювати оборонні спроможності та бути готовою до нових форм агресивних дій.
Спікер Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий підтвердив підтримку європейських прагнень України. Водночас він зазначив, що вступ до Європейського Союзу має відбуватися з дотриманням необхідних умов і врахуванням інтересів усіх держав-членів. Польський політик звернув особливу увагу на ціну, яку Україна платить за протистояння російській агресії. За його словами, європейські держави мають усвідомлювати не лише власні фінансові витрати на підтримку України, а й людські втрати українського суспільства.
«Ми бачимо (звернення до Голови ВРУ Руслана Стефанчука — ред.), що відбувається у твоїй країні. Жорстока правда полягає в тому, що ви даєте європейським країнам і всьому світу час, щоб підготуватися до різних можливих ситуацій. Завдяки цьому ми будемо просто безпечнішими. Я завжди кажу, що коли йдеться про Україну, ми допомагаємо лише грошима та озброєнням. А Україна платить за це найстрашнішу ціну — ціну крові. І якщо хтось цього не бачить, то він або сліпий, або дурний. І про це потрібно говорити прямо. Я підтримую вступ України до Європейського Союзу і підтримуватиму Україну в цьому питанні. Путін — убивця. Путін — бандит. Путін — людина, яка напала на іншу країну, захоплює її території та вбиває її громадян. І немає сенсу розмірковувати, чи він трохи гірший убивця, чи трохи кращий убивця. Немає сенсу міркувати: можливо, домовимося так або інакше. Немає сенсу розмірковувати про якісь закулісні домовленості, за яких одна держава виграє більше, а інші держави програють. Це наш спільний ворог. Тому що він нападає на державу, яка потенційно стане членом Європейського Союзу. На державу, яка має схожу культуру, схожу віру, схожий історичний досвід. На європейську державу, яка називається Україна», — наголосив спікер Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий. Він запевнив, що інформація про потреби України, передана під час зустрічі, буде скерована відповідальним посадовцям. Таким чином, учасники пресконференції наголосили, що підтримка України має поєднувати політичні заяви, парламентську взаємодію та конкретну роботу урядів і оборонних відомств.
Веймарський трикутник був створений у 1991 році як формат співпраці Польщі, Німеччини та Франції. Його початковою метою було зміцнення європейської інтеграції, розвиток взаєморозуміння та координація політики трьох держав. Через 35 років питання спільної безпеки знову опинилося в центрі його діяльності, як каже директор Інституту світової політики Євген Магда. За його словами, сильна Європа сьогодні головний ворог Росії у контексті поведінки Президента США Дональда Трампа. І це потрібно враховувати.
«Парламентська дипломатія є одним із вагомих інструментів здійснення зовнішньої політики. Те, що у Варшаві зібралися лідери законодавчих органів чотирьох країн, виглядає достатньо показово. Веймарський трикутник, який утворили на початку 90-х років ХХ століття Франція, Німеччина і Польща, — це символ трансформації, яка відбулася після розпаду Радянського Союзу, і символ того, що Польща, яка десятки років була країною народної демократії, стала рівною провідним західним державам. Другий момент — це те, що українська дипломатія будує різні трикутники. Приміром, у 20-х роках — це Люблінський трикутник із Польщею та Литвою. Це форми взаємодії з різними державами, які дозволяють Україні бути більш активною на політичній карті Європи і відстоювати свої інтереси. Тому нинішня зустріч — це свідчення того, що провідні європейські держави прагнуть тримати руку на пульсі політичних подій», — наголосив директор Інституту світової політики Євген Магда.
Варшавська зустріч продемонструвала прагнення відновити регулярний діалог керівників парламентів трьох держав і посилити його роль у формуванні європейської політики. А участь України надала цим переговорам окремого змісту: представники Польщі, Німеччини та Франції обговорювали не лише допомогу державі, яка протистоїть російській агресії, а й ширшу архітектуру безпеки Європи.
Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому файлі.
Світлана Мялик