X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

30 років «Балтійського шляху» - протесту країн Балтії проти окупації СРСР

23.08.2019 12:50
30 років тому жителі тодішніх прибалтійських республік утворили живий ланцюг свободи завдовжки майже 600 км, висловивши протест тоталітарному поневоленню
   ,
"Балтійський шлях" між Таллінном, Ригою та ВільнюсомRimantas Lazdynas [CC BY-SA 3.0 (http://creativecommons.org/licenses/by-sa/3.0/)]

30 років тому, 23 серпня 1989 року, у 50 роковини підписання пакту Молотова-Ріббентропа, жителі тодішніх прибалтійських республік утворили так званий Балтійський шлях. Жителі Литви, Латвії та Естонії, тримаючись за руки, об’єдналися у живий ланцюг завдовжки майже 600 км, сполучивши Таллінн, Ригу і Вільнюс. В акції взяло участь приблизно два мільйони людей.

Це був мирний протест проти розділу Європи на сфери впливів та окупації країн Балтії, проти злочину, вчиненого 1939 року керівництвом сталінського СРСР та гітлерівської Німеччини, що підписали таємний протокол, відомий як пакт Молотова-Ріббентропа. Пакт передбачав обмеження суверенітету або повне позбавлення свободи Польщі, Литви, Латвії і Естонії, а також Фінляндії та Румунії.  Учасники акції ставили за мету привернути увагу світової спільноти до історичних подій, від яких постраждали країни Прибалтики.

Посол Литви у Польщі Сарунас Адомавічюс наголосив, що це була ключова подія на шляху до свободи цих трьох держав. «Це був переломний момент, коли було зрозуміло, що країни Балтії, ймовірно, стали на шлях до незалежності. Було велике збентеження тому, що ми знали про зміни в Центральній Європі, винятково з тим, що відбувалося у Польщі. Ми прийняли цей ентузіазм побудови нового майбутнього, було уявлення про те, що ми вже будемо незалежними як держави і нації», - сказав він.

Посол Латвії у Польщі Едґарс Бондарс зазначив, що «Балтійський ланцюг свободи» був для кожної із прибалтійських республік наріжним каменем до свободи. «Ми усі були залучені на емоційному та практичному рівнях, оскільки дуже багато осіб вийшло на вулиці, аби стати разом у цьому ланцюгу свободи. Те, як ми досягли свободи, називають „співочою революцією”, а „балтійський ланцюг” був дуже важливою частиною співочої революції», - додав він.

Повірена у справах посольства Естонії у Польщі Лі Метсіс підкреслила, що це була переломна подія для прибалтійських республік. «Балтійський ланцюг створив нову якість, це було дуже важливо на нашому шляху до незалежності. В Естонії люди приїжджали звідусіль, дуже багато людей приєднувалося, ми відчули єдність з нашими сусідами з інших країн Балтії. Усі хотіли взяти у цьому участь і ми відчували, що це дуже велика подія, щось дуже важливе, історичне не тільки для Естонії, але для усіх трьох країн».

IAR/Т.А.

Країни Балтії проти святкування Росією їхнього «радянського звільнення»

12.07.2019 14:50
Литва, Латвія та Естонія засудили Москву за плани відсвяткувати салютами радянську окупацію міст країн Балтії

Очільник МЗС Литви: Святкування визволення Вільнюса в РФ є неприйнятним

13.07.2019 16:24
Міністр Лінас Лінкявічюс в ефірі литовського громадського радіо заявив, що перемога 75 років тому не принесла Литві свободи

«Between the Walls»: виставка про Польщу між нацизмом і комунізмом

22.08.2019 15:30
У Варшаві у 80 роковини пакту Молотова-Ріббентропа відкрили виставку про Польщу, окуповану нацистським і радянським тоталітаризмом

Польща і ще 4 країни закликали ефективніше розслідувати злочини тоталітаризмів

23.08.2019 10:10
Польща, країни Балтії і Румунія виступили зі спільною декларацією і закликом до європейських країн у 80 роковини пакту Молотова-Ріббентропа