Росіяни не розуміють, що головний ворог сидить у Кремлі. Але раніше чи пізніше вони прокинуться і похмілля буде важким. Бо за злочини путінського режиму проти українського народу і за їхню мовчазну підтримку потрібно буде розплачуватися. А Путіна у будь-якому випадку чекає поразка, якщо не військова, то історична. Так вважає український режисер та один із колишніх бранців Кремля Олег Сенцов, який є спеціальним гостем IV кінофестивалю «UKRAЇNA!», що цими днями відбувається у столиці Польщі.
Під час зустрічі із поляками та українцями у Варшаві Олег Сенцов подякував за підтримку усім, хто докладав зусиль для його звільнення з російської в’язниці. Один із ексбранців Кремля закликав також до дій з метою звільнення інших політичних в’язнів у Росії.
Український режисер наголосив на важливості підтримки, яку йому демонстрували, зокрема, у Польщі:
«Я дуже радий опинитися у Польщі. Я вже був раніше у Варшаві, був на кінофестивалі у Лаґові. Мені тут дуже подобається, бо почуваюся, як вдома. Я хочу дуже подякувати усім полякам, кінематографістам, всім польським політикам, усім українцям, які живуть у Польщі, всім, хто мене підтримував і боровся за моє звільнення. Я про все це дуже багато чув, бачив фотографії із написом #FreeSentsov на польських кінофестивалях та інших організованих польськими активістами акціях. Мені здається, що більше, ніж Польща, мене тільки рідна Україна підтримувала».
Фото: Тарас Андрухович
Олег Сенцов зауважив, що хоча його 145-денна голодівка не принесла бажаного результату, і він не досягнув безпосередньо поставленої цілі, тобто звільнення українських політв’язнів з російських тюрем, однак йому вдалося внести свою лепту до спільних зусиль, і люди в Європі почали більше говорити про ситуацію незаконно запроторених у Росії за ґрати громадян України. Сенцов також пояснив, чому не любить розповідати про те, як він пережив своє голодування:
«Я не дуже люблю про це говорити. Не тому, що якісь душевні муки мені навіюють спогади. Ні, зовсім не через це. Просто до мене прикуто надто багато уваги на шкоду іншим. Поки я тут сиджу, ще 100 українців перебуває у тюрмах Росії. Ще щонайменше 200 людей знаходиться у тюрмах і підвалах Донбасу, у сепаратистів, де умови набагато гірші, ніж ті, у яких був я. Що з ними зараз відбувається, чи катують їх – ми не знаємо. Але я знаю, що з ними можуть відбуватися набагато жахливіші, ніж зі мною, речі, про які ми ніколи не дізнаємося. І про це нам усім потрібно говорити, і думати про те, що є сьогодні, а не те, що було, адже наші хлопці досі там».
Фото: Тарас Андрухович
Сенцов вважає, що наш громадянський обов’язок – говорити про те, що сьогодні люди незаконно сидять у тюрмах Росії у дуже поганих умовах. Також, на погляд українського режисера, для допомоги українським політв’язням не можна використати силу; натомість потрібно наголошувати на цій проблемі, також завдяки мистецтву:
«Ми не можемо штурмувати ці тюрми. У нас немає можливості військового вторгнення в Росію. Ми можемо здійснювати тиск громадянського суспільства акціями протесту і тиснути на наш уряд, аби він про це говорив, оскільки це наша спільна проблема. У 21 столітті люди не повинні страждати від таких умов, і їх не повинні катувати ні за що. Увесь їхній злочин у тому, що вони українці і хочуть жити у вільній країні, а не під п’ятою Путіна. У жодної людини із цих списків немає ані краплі крові на руках. Це політичні в’язні, які нікого не скривдили».
Український режисер згадував про повсякденне життя в російській виправній колонії. Олег Сенцов розповів, чи російська пенітенціарна система змінилася з часів, описаних Олександром Солженіцином:
«Там немає нічого цікавого. З часів ГУЛАГу почали ліпше годувати, ліпшим став одяг, менше б’ють та вбивають, у бараках тепло і не змушують щодня рубати ліс. Але ставлення до тебе, як до худоби, залишилося. Ти там не людина, ти ніхто. Щоденні психологічні приниження людини бувають важчими, ніж фізичні тортури та побиття. Тюремники мене не били і не катували, вони все таки боялися, бо я відомий, але інших в’язнів – так. До мене застосовували більш збочений підхід – не використовуючи фізичну силу, робили моє перебування у тюрмі найбільш некомфортним, важким, виснажливим. Перебуваючи п’ять років у тюрмі, де всі навколо вважають тебе ворогом і постійно про це говорять, кожен хоче, аби твій черговий день був ще гіршим. Ця система тисне та розтоптує усіх в’язнів».
Фото: Тарас Андрухович
Олег Сенцов висловив переконання, що за злочини путінської Росії раніше чи пізніше доведеться відповідати:
«Злочин Путіна не тільки у тому, що він знищує український народ, а й у тому, що він принижує і знищує російський народ. Найбільша трагедія у тому, що більшість народу там цього не розуміє. Щодня їх лякають страшилками про „європейських геїв, американських спецназівців” і про „бандерівців з України”. Але вони не розуміють, що головний ворог сидить у Кремлі. З цього сну вони раніше чи пізніше прокинуться і похмілля буде важким. Оскільки за злочини путінського режиму проти українського народу і за їхню мовчазну підтримку потрібно буде розплачуватися».
У російській неволі Сенцов написав збірку тюремних оповідань про людей, яких він там зустрів, а також щоденник спогадів своєї голодівки, що буде виданий наступного року і, як сподівається Олег, перекладений іншими мовами:
«Я зустрів сотні людей і почув сотні-сотні історій. І чим довше ти сидиш, тим цинічнішим стаєш, і ці історії перестають „заходити” тобі. Коли ти вп’ятсотий раз чуєш, як людині зламали долю, тебе це більше не розчулює. Психіка захищається. За ці 5 років я просякнув чужим горем, як руки курця нікотином. І я написав збірку оповідань, а також щоденник свого голодування. Я нікому про це не говорив, кажучи тюремникам і навіть друзям в листах, що пишу книжку. Я писав не тільки про те, що зі мною відбувається, свої спогади, але багато писав теж про в’язницю. Це такі правдиві речі, що не сподобаються багатьом російським тюремникам. Для того, щоб ніхто не зрозумів, про що я пишу і щоб у мене це конфіскували, я писав нерозбірливо, роблячи свій почерк ще більш незрозумілим. Я не дуже пам’ятаю, про що писав у щоденнику. Я просто писав усе, що мені спадало на думку, не розуміючи, що буде далі. Я не буду редагувати ці спогади, а передам їх видавництву, аби воно надрукувало все як є».
Фото: Тарас Андрухович
Крім того, колишній в’язень Путіна Олег Сенцов сказав, що має намір повернутися до своєї кінематографічної кар’єри. У російській в’язниці він написав три кіносценарії, але має намір розпочати від завершення зйомок фільму, роботу над яким перервав його незаконний арешт. Крім того, за його словами, ще один сценарій він вже мав написаний, однак не знятий, ще до ув’язнення. Плани у Сенцова дуже амбітні, адже, за його словами, він має намір зняти п’ять стрічок за п’ять років.
Серед іншого, Олег Сенцов також висловив власну думку щодо можливості завершення російсько-української війни:
«Поки Путін при владі – цей конфлікт не завершиться. Потрібно розуміти, що йому не були потрібні Крим, Донбас. Йому потрібно побудувати велику, нову імперію, такий „Радянський Союз 2.0”. Він хоче контролювати всі сусідні країни навколо – Україну, Грузію, Молдову, Білорусь… Він хоче бути світовим лідером, який диктує світові порядок денний, з яким рахуються і якого бояться. Ось цього він хоче. А Крим і Донбас – це лиш інструменти для його амбіцій. Але він помиляється. Таке його мислення закінчилося ще у 19 столітті. Останній такий подібний диктатор у 1945 році на щастя програв. На мою думку, Путіна у будь-якому випадку чекає поразка, якщо не військова, то історична. І тільки тоді ми можемо говорити про якесь налагодження відносин з Росією, припинення конфлікту, повернення Криму і Донбасу. Це не тому що ми не готові, а тому що він не поверне, він не хоче, а зараз просто всіх обманює».
Фото: Тарас Андрухович
Олег Сенцов також, коментуючи найновіші демонстрації проти так званої формули Штайнмаєра, висловив думку, що нині в Україні відбувається не наступний Майдан чи революція, а, як сказав, протести окремих груп людей, зокрема налаштованих ультранаціоналістично, які не готові навіть до найменшого кроку назустріч. Також він вважає, що окремі політсили «підігрівають ситуацію»:
«І ці переговори, які нині з Путіним веде наш новий президент, необхідні, оскільки є шанс зупинити вогонь, розвести війська і щоб у нас щодня там не гинули бійці».
Я додам, що під час свого перебування та зустрічей у Варшаві Польська кіноакадемія вручила Олегу Сенцову нагороду «Спеціальний Орел» за, як зазначено, «мужність та непокірність».
Фото: Тарас Андрухович
Слухайте звукову версію передачі у прикріпленому файлі
Опрацював Тарас Андрухович