З ініціативи президента Анджея Дуди на веб-сайті www.80rocznicakatynia.pl створено інтернет-виставку, яка згадує імена і прізвища понад 20 тисяч жертв масових вбивств совєтського режиму. У свою чергу, Центр польсько-російського діалогу і порозуміння продовжує кампанію «Katyń Pro Memoria» («Катинь для пам’яті»).
У повідомленні, розміщеному на порталі 80rocznicakatynia.pl, президент Анджей Дуда написав, що також у цей винятковий час «Катинь залишається символом, без якого не можна зрозуміти історію Польщі».
Міністр у Канцелярії президента Войцєх Колярський наголосив, що попри пандемію коронавірусу, інтернет-проєкт є особливим знаком пам’яті про загиблих із рук службовців НКВД.
«Наш польський обов’язок — завжди пам’ятати про Катинь. Польща ще не померла, поки Катинь жива, - це слова пісні катинських родин. Це наш обов’язок, тому, що це не лише трагічна, драматична польська історія, але це також частина нашої польської ідентичності», - заявив міністр.
Центр польсько-російського діалогу і порозуміння також заохочує людей віддати шану жертвам радянського злочину. У рамках кампанії «Katyń Pro Memoria» в Інтернеті вже запалено понад 20 тисяч символічних вогнів пам'яті. На веб-сайті katynpromemoria.pl можна здійснити віртуальну прогулянку польським військовим меморіалом у Катині.
Загалом, у рамках катинської розправи, у квітні-травні 1940 року, за наказом Сталіна та вищих органів Комуністичної партії Радянського Союзу, службовці НКВД убили майже 22 тисячі поляків — офіцерів польської армії, поліцейських, чиновників, учених, юристів та землевласників.
Жертви злочину були поховані у безіменних братських могилах, зокрема, у Катині, Харкові, Биківні та в Куропатах, що поблизу Мінська у Білорусі.
Протягом багатьох років влада Радянського Союзу заперечувала відповідальність за Катинський злочин, приписуючи його нацистській Німеччині.
IAR/Л.І.