Сьогодні на вільнюському цвинтарі Расу символічно вшанували пам’ять солдатів Армії крайової. 76 років тому, у ніч з 6 на 7 липня, розпочато операцію «Гостра брама».
Роковини операції «Гостра брама» вшанувала посол Польщі у Литві Уршуля Дорошевська. У супроводі польських гарцерів із Союзу польських гарцерів у Литві, дипломатка поклала квіти на могилах солдатів Армії крайової, що спочили на вільнюському цвинтарі.
З уваги на здоров'я людей похилого віку, цьогорічне святкування не було відкритим та масовим.
Посолка Польщі в Литві Уршуля Дорошевська зазначила, що шану віддали усім учасникам подій 1944 року:
«Тут спочиває 77 сім полеглих солдатів Армії крайової, які брали участь в операції Гостра брама. На кожній з цих могил поклали біло-червоні в’язки і запалили пам’ятну свічку. Ми хочемо пам’ятати про них, але водночас хочемо теж пам’ятати, що ми нині в НАТО – потужному військовому альянсі і що ми можемо тут нині збиратися і дивитися у майбутнє з більшою надією та вірою, що все буде добре».
Операція «Гостра брама» була військовою операцією, яка мала на меті звільнити Вільнюс від нацистських військ, поки до міста увійдуть радянські війська. Проте, це виявилося неможливим. Німці люто захищали Вільнюс. Місто остаточно було захоплено польськими та російськими силами 13 липня.
Але, як звертає увагу вільнюський історик Вальдемар Шелковський, саме полякам вдалося першим вивісити біло-червоний прапор на Замковій горі у Вільнюсі:
«Завдання було показати, що Вільнюс нарешті звільнений. Але це тривало недовго, оскільки в операції визволення від німців брали участь не тільки поляки, які мали свої цілі, але теж комуністи, совєти, котрі мали власні цілі – вони не тільки змінили прапор, але й підступно брали у неволю солдатів Армії крайової, роззброювали їх і вводили свій порядок».
Після операції совєти заарештували польських командирів. Те саме було зроблено з іншими солдатами та офіцерами Армії крайової. Деякі з них були відправлені до в'язниць, інші до Сибіру. Багато хто із них не вижили.
IAR/Л.І., Т.А.