У ніч з 12 на 13 грудня 1981 року, 39 років тому, комуністи ввели у Польщі воєнний стан. Історик професор Марек Вєжбіцький, згадуючи ті події, каже, що це рішення було прийнято з метою придушення демократичних змін і знищення прагнень поляків до свободи.
У ті дні 1981 року владу перейняла Військова рада національного порятунку на чолі з генералом Войцєхом Ярузельським. Метою воєнного стану було придушення громадських протестів та призупинення демократичних змін, що розпочалися у серпні 1980 року. Вони загрожували комуністичній системі та утриманню при владі Польської об’єднаною робітничої партії. Але офіційною причиною введення воєнного стану влада назвала економічну ситуацію, що погіршується, а також загрозу для державних структур.
Директор Бюро історичних досліджень Інституту національної пам’яті Марек Вєжбіцький пояснив, що комуністична влада запровадила воєнний стан, бо не могла контролювати діяльність Незалежних профспілок «Солідарність».
«Рух „Солідарність” був надто великий, надто незалежний, а, отже, був безпосередньою загрозою для комуністичної влади, через що його хотіли знищити. Його не вдалося опанувати, як це часто робили комуністи з меншими організаціями, і якимось чином нейтралізувати. У зв’язку з цим було вирішено провести загальнопольську акцію, оскільки це був загальнопольський рух. У 1981 році у ньому було 9,5 мільйонів членів. Це було величезне суспільне явище, яке не можна було ліквідувати традиційним способом».
Професор Вєжбіцький згадує, що у ніч з 12 на 13 грудня комуністична влада вивела на вулиці потужні міліцейсько-військові сили та затримала значну кількість опозиційних діячів.
«З 12 на 13 грудня було інтерновано близько 5 тисяч осіб. На вулицях було декілька тисяч танків і броньованих машин, тисячі військових, працівників Моторизованої підтримки громадянської міліції, Служби безпеки, що працювали у цивільному. Всі ці сили було спрямовано проти мирного населення. Тому слушно було сказано про те, що це певного роду була війна влади із суспільством. Адже Військова рада національного порятунку на чолі з генералом Войцєхом Ярузельським таким чином оголосила війну власному народові».
На час воєнного стану влада призупинила видавання всіх періодичних видань, військовий характер було надано радіо, телебаченню та великим промисловим підприємствам. Страйки і масові протести були заборонені. Там, де, незважаючи на це, вони спонтанно починалися, то відразу ж їх придушувала міліція і військові. Серед іншого, 16 грудня під час протесту у шахті «Вуєк» (пол. – «Wujek») загинуло 9 гірників, а понад 20 було поранено.
Воєнний стан тривав 586 днів, до 22 липня 1983 року. За цей час, за різною інформацією, життя втратило від кількох десятків до кількох сотень осіб.
IAR/М.К.