Минуло більше двох місяців після завершення COP26 – конференції ООН у Ґлазґо, присвяченої зміні клімату. Під час цього заходу світові лідери обговорювали, як активізувати зусилля країн задля досягнення ключових цілей Паризької кліматичної угоди, тобто утримання зростання глобальної середньої температури на рівні значно нижче +2 °C відносно показників доіндустріальної епохи та спрямування дій на обмеження підвищення температури до +1,5 °C.
Чому так важливо не допустити зростання середньої світової температури на понад + 1,5°C ? До чого це може призвести?
«До чого призведе підвищення температури на півтора-два градуси? Наприклад, до того, що вологий дощовий ліс перестане бути вологим і … згорить. Якщо ми уявимо палаючі тропічні ліси Амазонії, Центральної Африки, Малайзії, Таїланду та Індонезії, … ми не зможемо це зупинити. Загасити пожежі у лісах Амазонії неможливо, тому що там немає доріг, пожежники не в змозі туди доїхати. Дістатися середини Амазонії з водою на літаках також неможливо, тому що це занадто великий простір – ліс просто згорить. Нагадаю, палаючий ліс – це дерева. Дерева поглинають вуглекислий газ, але внаслідок пожежі він виділяється в атмосферу. Таким чином, це сприяє збільшенню кількості викидів парникових газів – у цьому випадку йдеться про вуглекислий газ – і зростанню температури. Зворотний зв’язок, у свою чергу, може викликати ще сильніше підвищення температури, а тоді це вже буде "шах і мат"».
Які з рішень, що були ухвалені на саміті у Ґлазґо, є найважливішими?
«У Ґлазґо було прийнято кілька вагомих рішень, одне з яких стосувалося скорочення до 2030 року викидів метану на 30%. Це дуже серйозна справа. Хочу нагадати, що метан – це високореактивний парниковий газ, який приблизно у двадцять вісім разів є сильнішим, ніж CO2. Перевагою метану, однак, є те, що термін його перебування в атмосфері коротший – метан розкладається протягом більш-менш двадцяти років. Вуглекислий газ, натомість, не розкладається, а лише поглинається у процесі фотосинтезу, або ж його можна вилучити штучним способом. Ми постійно обговорюємо можливі шляхи зменшення кількості викидів CO2. Крім того, на саміті у Ґлазґо було підписано угоду про припинення дефорестації, тобто вирубки тропічних лісів, та про їх відновлення. Мабуть, багато хто зауважив, що на конференції також прозвучали пропозиції щодо відмови від вугілля. Всі країни погодилися, що це має відбутися, … і відбутися якомога швидше».
А хто підтримує/повинен підтримувати з матеріальної точки зору «зелену» трансформацію у тих регіонах і секторах, які найсильніше відчувають наслідки кліматичної зміни?
«Цю трансформацію повинні фінансувати високорозвинені країни. Чому? Тому, що, по-перше, вони можуть собі це дозволити, а по-друге, їх дуже багато. Нагадаю, що зі 195 країн світу 47 є високорозвиненими. Якщо ми триматимемо ці 47 заможних країн під пильною увагою, якщо ми переконаємо їх впровадити амбітну політику щодо скорочення викидів – що вони і намагаються робити, але не всі підходять до цього охоче – та сприяти розвитку "зеленої" енергетики в дуже бідних країнах, тоді все буде чудово, тоді б ми мали такий собі механізм компенсації. Більше того, про це говорилося на кліматичних самітах, між іншим, на саміті у Ґлазґо. Розвинені країни попросили дати їм більше часу, щоб зібрати достатню кількість коштів для проведення енергетичної трансформації у бідних країнах, і повернутися до цього на наступному кліматичному саміті в Єгипті у місті Шарм-еш-Шейх у листопаді 2022 року – це буде COP27. Треба підготувати фінансові таблиці та узгодити графік, щоб високорозвинені країни почали поповнювати "вирівнювальний фонд". Йдеться про уникнення такої пастки, як розвиток світової енергетики на основі вугілля, нафти та газу».
«Я боюся, що кліматична війна розпочнеться вже за мить… Що робити з цією миттю?» Extinction Rebellion. Акція кліматичних активістів у центрі Варшави, 30.04.2021
Khrystyna Pichkur
Мабуть, багато людей чули про «годинник кліматичної катастрофи», який, як підказує сама назва, веде зворотний відлік до кліматичної кризи. За його даними, залишилося приблизно шість-сім років… Чи можна, на Вашу думку, змінити хід подій?
«Насамперед треба з’ясувати, що ж таке кліматична криза. Звичайно, це не означає, що ми всі помремо через шість років. Ні, йдеться про те, що ми можемо втратити контроль над ситуацією та не зможемо її виправити. Зараз у нас є можливість стабілізації дестабілізованого клімату, але в якийсь момент ми можемо втратити цей контроль, і тоді нам залишиться лише пристосуватися до певних змін. Ми, як великі теплокровні ссавці, які швидко можуть втратити багато крові, тіло яких здатне швидко нагріватися та охолоджуватися, та які потребують багато калорій, щоб вижити, знаходимося на шляху до вимирання. Отже, зважаючи на це, кліматична криза може бути загрозою для великих теплокровних ссавців».
Extinction Rebellion. Акція кліматичних активістів у центрі Варшави, 30.04.2021
Khrystyna Pichkur
У Варшаві досить часто спостерігається смоґ, тобто сукупність туману, диму та пилу, що виникає зазвичай внаслідок промислового та автомобільного забруднення повітря. Однак, чи є такі екологічні проблеми, що стосуються всіх польських міст?
«У всіх польських містах існує проблема, наприклад, із теплопостачанням. Йдеться про опалення будівель та забезпечення правильної температури влітку та взимку. Сектор теплопостачання потребує проведення реформи. У Польщі теплопостачання відповідає не менш ніж за одну четверту викидів – всі польські міста мають із цим проблему. Тож, якщо ми шукаємо спільний знаменник, то це, безумовно, система теплопостачання, яка на сьогоднішній день базується на спаленні природного газу та вугілля. Ще один дуже хороший приклад – будівлі та їхнє енергоспоживання. Бажано, щоб будинки були "пасивними" або побудованими таким чином, щоб не призводити до втрати енергії, щоб вони не перегрівалися чи не охолоджувалися, щоб взимку не доводилося відкривати вікна, коли радіатори установлені на "максимум". Повинні проводитися енергоаудити. Це те, що вимагає покращення, оскільки польські міста дуже енергоємні».
Смоґ у Варшаві. Палац культури і науки Khrystyna Pichkur
Сьогодні все більше країн ЄС, між іншим, Польща, роблять ставку на ядерну енергетику. Навколо будови атомних електростанцій, однак, безперервно ведуться запеклі дискусії. Ми вирішили дізнатися від голови мережі Глобального договору ООН у Польщі Каміля Вишковського, чи варто, на його думку, інвестувати у розвиток ядерного сектору. За словами експерта, кількість викидів від атомної енергетики набагато нижча, ніж від спалювання вугілля, нафти, природного газу чи біомаси. Тож…
«…Якщо ми здатні виробляти ядерну енергію безпечно, давайте це робити! До того ж, це вже відбувається, у нас є ядерні реактори четвертого покоління. Якщо поглянути на французькі реактори першого-другого поколінь, які були побудовані у 60-70-их роках, вони виробляють енергію й донині та успішно проходять різні аудити. Таких реакторів у Франції 58 і лише деякі з них потребують ремонту після стількох років експлуатації. Атомна енергія становить 78% у загальному обсязі отриманої енергії у Франції. Це приклад європейської країни, яка побудувала свій енергетичний сектор саме на ядерній енергетиці. Аварія на Чорнобильській АЕС сталася через людську помилку. Техніка була старою, а жодних запобіжників від неправильного рішення не було. Вибух на японській АЕС "Фукусіма-1" стався внаслідок проектної помилки – атомна електростанція була побудована занадто низько. Вона мала бути побудована вище через загрозу цунамі. Це було передбачено у проекті будівництва, але хтось вирішив, що настільки висока хвиля цунамі, все ж таки, не надійде, тому витрати можна зменшити та побудувати атомну електростанцію нижче – це знову людська помилка, помилка якогось скнари, що призвела до трагедії на АЕС "Фукусіма-1"».
Не помічати наслідків зміни клімату з кожним роком стає дедалі складніше. Ми часто говоримо про спільні зусилля світових лідерів і заможних країн щодо обмеження підвищення температури, але який внесок може зробити кожен із нас, як мешканець планети Земля, у захист і збереження навколишнього середовища?
«Безумовно, найпростіше, що під силу кожному з нас – це боротися з так званою особистою інтелектуальною лінню. Тож, якщо хтось слухає цю передачу та думає: "Я нічого не можу зробити", – звісно, може. Наприклад, замість того, щоб робити вигляд, начебто Вас це не стосується, або ж дивитися черговий безглуздий серіал Ви можете зайти на сторінку "Наука про клімат" (https://naukaoklimacie.pl/), почати читати та стати експертом/-кою у цій темі».
Які ще джерела Ви можете порадити?
«Ще одне джерело – це "Кліматична азбука" (https://klimatyczneabc.uw.edu.pl/), створена Варшавським університетом. Це чудове наукове дослідження, написане польською мовою. Тих, хто володіє англійською, я, звичайно, закликаю ознайомитися зі звітом Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (https://www.ipcc.ch/reports/) – це "Святий Ґрааль" кліматологів, де можна знайти найкращу інформацію про те, що знає наука про ті явища, які ми зараз обговорюємо. Другий звіт – це звіт Міжурядової науково-політичної платформи (https://ipbes.net/sites/default/files/2021-06/20210609_workshop_report_embargo_3pm_CEST_10_june_0.pdf), за допомогою якого ми можемо дізнатися про так зване "велике вимирання" видового різноманіття. Це документ, який варто прочитати. Також є звіт про "розрив викидів" (https://www.unep.org/resources/emissions-gap-report-2021). Я б рекомендував ці три джерела, а також сторінку "Об'єднані наукою" (https://www.unep.org/resources/report/united-science-2021-multi-organization-high-level-compilation-latest-climate), яка належить до Всесвітньої метеорологічної організації та інших установ ООН. На цій сторінці доступні всі основні звіти щодо кліматичної зміни».
Запрошуємо Вас послухати розмову у доданому звуковому файлі
Христина Пічкур