Польща думає про новий польсько-український договір, який би замінив договір 1992 року.
Те, що його немає, як вважає професор Роман Кузьняр, може бути причиною відсутності угоди про співпрацю у сфері безпеки між Польщею та Україною.
Двосторонні угоди з Україною вже уклало багато союзників, які підтримують її у боротьбі з російською агресією. Зокрема, йдеться про угоди щодо співпраці у сфері безпеки.
Нещодавно таку угоду підписала в середу, 3 квітня, Фінляндія.
Відсутність Польщі серед підписантів угоди викликає здивування у багатьох оглядачів, бо ставлення Польщі до України з початку повномасштабного вторгнення всім відоме.
Роман Кузьняр розвіює сумніви. «У випадку з Польщею, дія передувала написаному слову. Ніхто в Європі та Польщі не може мати ані найменшого сумніву, що Польща дуже багато дала Україні у суто воєнній галузі», — зазначає він.
Роман Кузьняр припускає, що причиною того, що з огляду на допомогу Польщі для України у військовому плані, порівняно з іншими, Польща досі не підписала з Україною договору про співпрацю у сфері безпеки, зокрема, є «розгляд нового польсько-українського договору, який би замінив договір 1992 року».
Перед вступом до НАТО в 1999 році, як нагадав професор Кузьняр, Польща підписала двосторонні договори про співпрацю з усіма своїми сусідами. Він зазначає, що двосторонній договір з Україною, підписаний у 1992 році, є «дуже великим і хорошим». Однак у зв’язку з новою ситуацією він може бути розширений.
«Новий договір, безумовно, можливий, і це те, про що ми думаємо в Міністерстві закордонних справ та в інших місцях», — наголошує він.
Водночас професор наголошує, що новий договір не повинен йти так далеко, як дехто пропонував минулого року. Йдеться про ідеї федерації з Україною чи подібні речі, які, на думку професора, «абсолютно непотрібні, неможливі та безглузді».
Посилаючись на угоди, укладені іншими членами НАТО з Києвом, Кузьняр сказав, що «те, що інші пишуть в поточних угодах про співпрацю у сфері безпеки з Україною, у випадку Польщі буде включено в цей великий і новий двосторонній договір, який замінить договір 1992 року».
Протистояння, яке виникло з травня минулого року між Польщею та Україною щодо транзиту та торгівлі зерном, може, однак, стати перешкодою для «більших починань».
«Ці питання створюють поганий клімат для більших проектів. Однак, коли йдеться про абсолютно екзистенціальне питання, яким є питання допомоги в оборонній та військовій сферах, вони анітрохи не страждають. Вони також надзвичайно важливі для Польщі і ніякі такі сільськогосподарські протести не можуть і не послаблять рішучості польського уряду в наданні допомоги у військовій сфері», — зазначив професор Кузьняр.
Незрозуміло, коли новий договір набуде чинності, а отже, коли він замінить чинний договір 1992 року. Професор пояснює, що такі договори створюють в кілька етапів, починаючи від загальної основи і закінчуючи окремими домовленостями.
«Однак щодо того, що такий договір буде створено, я думаю, що з польської сторони, як і з української сторони, сумнівів немає. Обидві сторони переконані, що така угода їм потрібна», — сказав професор Кузьняр в інтерв’ю PAP.
Для довідки: професор Роман Кузьняр — директор Польського інституту міжнародних відносин (PISM) у 2005—2007 роках і радник з міжнародних питань президента Польщі Броніслава Коморовського у 2010—2015 рр. Зараз, окрім виконання багатьох експертних ролей у різних фондах, він є керівником кафедри стратегічних досліджень на факультеті політичних наук та міжнародних досліджень Варшавського університету.
PAP/В.Г.