Насамперед пропонуємо редакційний коментар Польського радіо для закордону у зв’язку із очікуваннями змін глобального світового ладу від другого терміну Дональда Трампа на посаді президента США.
Експерти сходяться на думці, що протягом наступних чотирьох років Дональд Трамп знову увійде в історію як непередбачуваний політик, незважаючи на те, що рух його прихильників і політики, які згуртувалися навколо нього, зараз значно ліпше організовані, ніж під час попереднього президентства. Сам він стверджує, що «американцям запаморочиться у голові, коли вони побачать, що станеться» протягом перших 24 годин його перебування на посаді. Також очевидно, що друге президентство Дональда Трампа має на меті стерти досягнення президента Джо Байдена.
Дональд Трамп переміг на виборах 4 листопада 2024 року на хвилі популізму та гасел «Make America Great Again». Його прихильники кажуть, що нарешті мають президента, який буде відкрито й послідовно захищати робітничий клас. Його опоненти скрегочуть зубами, говорячи про шок і жах. Вони вважають, що анонсовані мита та депортації швидше зашкодять, ніж допоможуть бідним, і багато людей будуть жорстоко обдурені. Політика Дональда Трампа може викликати велику напругу, оскільки вона сильно зосереджена на захисті американської промисловості та його власних інтересів. У результаті, наприклад, доступ європейських компаній до окремих сегментів американського ринку, наприклад передових технологій, ШІ або енергетики, може бути обмежений.
Уже сьогодні Дональд Трамп може підписати до 100 указів і законів, включаючи заборону трансгендерам вступати в армію і школи, обмеження виробництва електромобілів, закриття кордону з Мексикою і початок давно обіцяної програми масової депортації нелегальних іммігрантів у США. Він також повідомив, що протягом першої години помилує всіх засуджених за участь у вторгненні на Капітолій 6 січня 2021 року.
Решта залишиться великим невідомим, і ми можемо лише здогадуватися, хоча експерти закликають до обережності та терпіння у винесенні суджень.
- Очікують, що ще сьогодні Дональд Трамп підпише указ про запровадження штрафних 25-відсоткових мит на імпорт товарів з Мексики та Канади, а також додаткових 10-відсоткових мит на чинні мита на імпорт із Китаю. Чи справді він запровадить високі мита на продукти ЄС? США та ЄС є ключовими торговими та інвестиційними партнерами один для одного, але оглядачі кажуть, що президентство Дональда Трампа може стати для них періодом випробування. Оголошене президентом запровадження мит на товари, що імпортуються з Європи, і політика, спрямована на захист американської промисловості, можуть обмежити масштаби цієї співпраці та посилити напруженість у взаємних трансатлантичних відносинах.
- Наступні чотири роки, безсумнівно, будуть вирішальними для трансатлантичних відносин. У грудні Трамп оголосив в інтерв’ю NBC, що «якщо європейці ставитимуться до нас чесно, ми залишимося в НАТО, але, якщо вони цього не зроблять, я обов’язково розгляну можливість виходу з Альянсу. Вони експлуатують нас у торгівлі, вони жахливо ставляться до нас. Вони не беруть наших автівок, вони не беруть наших продуктів, вони не беруть нічого (...) А на додаток ми їх захищаємо», — казав новообраний тоді президент, який неодноразово повторював, що члени НАТО повинні витрачати 5% ВВП на оборону. Це значно вищий рівень за поточний у 2% ВВП. Однак, на думку багатьох експертів і членів Альянсу, цей рівень наразі недосяжний.
- Що буде далі з регулюванням інтернет-контенту? Тут теж «іскрить» — у неділю. 19 січня, перед інавгурацією Дональд Трамп відновив роботу додатку тіктоку у США. Раніше він заявляв, що захистить компанію від відповідальності за порушення законодавства про заборону діяльності порталу. За кілька тижнів до інавгурації власник Meta оголосив, що платформа відмовляється від фактчекінґу. І Ілон Маск, власник X, і Марк Цукерберг звинувачують ЄС у протекціонізмі, стверджуючи, що цифрове законодавство ЄС — це не що інше, як цензура. Чи все, що з’являється в Інтернеті, відтепер виправдовуватиметься «свободою слова» чи конституційним правом на свободу слова?
- Чи вдасться нарешті Дональду Трампу, як передбачали, завершити війну в Україні «одним телефонним дзвінком за п'ять хвилин»? Його план передбачає мирні переговори, але якщо до них не приєднається росія, США значно збільшить військову допомогу Україні; якщо Україна не приєднається до цих переговорів, Трамп обіцяє повністю припинити військову допомогу Україні. Втім, уже відомо, що так швидко це не вдасться, оскільки Дональд Трамп не має наміру поступатися путіну, а його спецпредставник з питань України та росії генерал у відставці Кіт Келлог оголосив, що його мета — знайти вирішення конфлікту протягом 100 днів з моменту інавгурації, тобто з 20 січня. Залишається відкритим питання, чи погодяться і Україна і росія сісти за один стіл переговорів?
Отже, чи відсутність передбачуваності уряду Дональда Трампа також означатиме відсутність стабільності? Важко сказати, але, безперечно, протягом наступних чотирьох років США керуватимуться власними інтересами. Як і завжди.
**
«Миру не буде» — інтерв’ю з американським політологом, провідним науковим співробітником та директором Програми трансатлантичної безпеки у Центрі нової американської безпеки Андреа Кендалл-Тейлор публікує польський Newsweek. «Шанси не нульові, але вони низькі», — говорить вона, відповідаючи на запитання про те, чи Дональд Трамп дотримається обіцянки завершити війну протягом перших місяців свого президентсва або принаймні в 2025 році. «Проблема в тому, що все ще є дуже суттєва різниця між тим, що путін вимагає від України, і тим, на що готовий Трамп. Трамп і його команда поклали на стіл пакет, який включає відтермінування членства України в НАТО, заморожування кордону на нинішній лінії фронту, але надалі мають намір допомогти Україні захистити себе в майбутньому. Це суперечить максималістським цілям путіна, який вимагає від України капітуляції. Я переконана, що територіальних поступок буде недостатньо. Головним предметом суперечок, ймовірно, будуть питання, пов’язані з чисельністю української армії. Путін із самого початку прагнув демілітаризувати Україну, і це не змінилося. Тому війна затягнеться на цей рік, а може, й довше», — вважає Андреа Кендалл-Тейлор.
За її словами, путін опинився в точці, з якої повернення немає. «Його цілі не нові, але війна загострила рішучість путіна. Я переконана, що протистояння з росією буде писилюватися, попри зацікавлення адміністрації Трампа в нормалізації відносин з Москвою. Путін хоче не тільки капітуляції України, але й відкочування НАТО на десятки років назад, тобто підриву міжнародного ладу, аби диктувати умови на континенті», — переконана політолог.
Кендалл-Тейлор застерігає, що припинення вогню в Україні, поступки з боку Заходу, замороження санкцій або обіцянки не постачати зброю Україні путін використає для зміцнення своєї позиції, аби досягти того, чого він прагне. «Його апетит або толерантність до ризику зростали з роками. Поступки вимогам росії не полегшать чи зроблять дешевшою оборону Європи. На кожному кроці — війна в Грузії в 2008 році, перше вторгення росії в Україну в 2014 році, розгортання військ в Сирії в 2015 році, втручання у вибори в США в 2016 році — путін бачив, що реакція Заходу є слабкою і розширював свої амбіції. Питання не в тому, чи росія буде загрозою для США, а як багато треба зробити, аби її зупинити», — додає американка.
«Адміністрація Трампа не дозволить собі розкоші виключити росію зі списку своїх пріоритетів. Якщо путін побачить, що Вашингтон це робить, то стане ще більш захувалим та амбіційним у свої зусиллях послабити США та їхніх союзників. Важливою є послідовність дій. Адміністрація Трампа мусить спершу впоратися з війною в Україні, вона не може просто передати європейську безпеку Європі. Ви не набагато ліпше підготовлені, ніж три роки тому. Перед вами все ще довгий шлях, перш ніж ви зможете самостійно давати собі раду із загрозою з боку росії. Можливо, 10 років, можливо, більше. А якщо путін відновить свою армію і з’явиться така можливість, то він захоче випробувати НАТО. І підірвати його надійність раз й назавжди», — застерігає Андреа Кендалл-Тейлор.
**
Американська адміністрація припускає, що гаряча фаза війни з росією завершиться протягом пів року. Якщо це станеться, Україну чекають вибори. Навряд чи Зеленський і його команда залишаться при владі. Хто має найбільші шанси на перемогу? Про це на шпальтах видання Sieci розмірковує Марек Будзіш у статті «Україну чекає виборча революція».
На основі своїх нещодавніх розмов у Києві із представниками світу політики, експертами та військовими публіцист робить висновок, що всі чекають на завершення війни. Як сказав йому один із військових, «засобів стійкості» вистачить ще на пів року. Потім Україна не впаде, але ставатиме дедалі гірше.
«Навіть якщо ці підрахунки надто песимістичні, все одно йдеться про найближчі шість, можливо, дев’ять місяців, коли треба завершити війну. А це означає, що перед закінченням року буде новий виборчий цикл в Україні. Вже закінчилася каденція президента, Верховної Ради та самоврядної влади. За повідомленням українських ЗМІ, до майбутніх виборів почав готуватися не тільки світ політики, але теж втомлене війною суспільство. Вибір нової влади теж необхідний з погляду на поліпшення переговірної позиції української делегації під час можливих мирних перемовин», — пише автор.
Утім, як підкреслює Марек Будзіш, організація виборів в Україні буде нелегкою. Як нагадує він, майже 10 мільйонів громадян України нині перебуває у європейських країнах. «Позбавлення їх можливості голосування через відсутність відповідної кількості виборчих дільниць і необхідної організаційної структури, завданням якої мало би бути розповсюдження, а потім підрахунок виборчих бюлетенів, може не тільки спотворити вибори, але також відлякати емігрантів від повернення», — пише він. Будзіш теж описує не менш складну сиутацію в Україні, де своє місце проживання змінило до семи мільяонів людей, котрі переїхли зі сходу та півдня до столиці та на захід країни.
«Провести вибори буде нелегко, але серед української еліти панує згода щодо того, що ці зусилля потрібні. З двох причин. Ворог, тобто росія, використає можливу невдачу влади в Києві і буде намагатися поставити під сумнів легітимацію майбутнього президента й парламенту. Друга причина ще важливіша. За останні місяці принципового змінилися вподобання українців, котрі хотіли би "подякувати" Зеленському та його команді. Президент, якому ще в 4-у кварталі 2022 року довіряло 90 відсотків анкетованих, сьогодні має підтримку тільки 52 відсотків опитаних. І тенденція явно йде до зменшення», — пише Будзіш.
Як зазначає у статті публіцист, соціологи в Києві кажуть, що нинішній розклад настроїв вказує на наближення «виборчої революції». Він вважає, що українці хочуть показати Зеленському «червону картку» і довірити своє майбутнє військовим та ветеранам.
**
«Спітнілі від хвилювання любителі Москви не можуть дочекатися, коли Дональд Трамп прийме владу та наступного дня передасть Україну та половину Центральної Європи путіну на тарілці. Усіх їх може чекати важке розчарування, тому що чим ближче наближається інавгурація нового президента США, тим більше стає зрозумілим, наскільки нереалістичною є надія на те, що Вашингтон певним чином зацікавлений у тому, щоб розпестити росію», — пише Якуб Мєльнік на шпальтах тижневика Wprost.
«Утішно прискіпливо рахувати чергові кілометри подоланої багнюки, в якій валяються росіяни під Покровськом. Судячи з того, з якою наполегливістю цю історію нагнітає онлайн-армія російських тролів, можна зробити висновок, що москалі не стікають кров'ю десь в глушині України, а вже шліфують погони для параду перемоги на київському Хрещатику. Його, звісно, мав би приймати путін разом із Дональдом Трампом, чий успіх на виборах у США став останньою надією для росіян вийти гідно із усієї української авантюри. Проте всі знаки на небі та на землі свідчать про те, що нова американська адміністрація не має наміру нічого полегшувати Москві», — іронізує публіцист.
«Чим ближче до зміни влади в Білому домі, тим чіткіше Трамп і його оточення починають бачити очевидні слабкі місця в позиції росії. Це призводить до поступової відмови від передвиборчих обіцянок "припинення війни за 24 години"», — пише автор.
«Факт такий, що росія виснажена війною так само, як й Україна, що значно ускладнює ефективність московської стратегії переговорів з позиції сили. Путінові закінчуються гроші та поле для маневру у відносинах з Китаєм, головним спонсором воєнної авантюри росії. Пекін путіна підтримує, але не безкоштовно. Судячи із тем, які просувають китайці, вони готові вимагати від притиснутого до стіни путіна дедалі більшого контролю над російським далеким сходом. А це може означати подальшу васалізацію росії. Бачення швидкої, переможної війни проти Європи перетворюється у мару історичної поразки, яку путін не може собі дозволити, якщо хоче зберегти владу в Кремлі. Американські республіканці дуже добре вдічувають, що росія, яка вдає із себе велику силу, насправі стікає кров’ю і що на цьому можна багато виграти. Нова адміністрація надсилає через ЗМІ однозначні сигнали. Остаточне рішення у справі способів закінчення війни в Україні ще не прийнято. А це може означати, що підтримка для України буде продовжуватися також після складання присяги Трампом», — зазначає у своїй колонці на шпальтах тижневика Wprost Якуб Мєльнік.
PRdZ, Newsweek, Sieci, Wprost/Т.А.