Французька газета «Le Figaro у п'ятницю, 18 липня, оцінює, що через три роки після російського вторгнення в Україну солідарність з українськими біженцями в Польщі слабшає. Газета зазначає, що з економічної точки зору їхня присутність в країні є вигідною. Водночас видання звертає увагу на існування стереотипів та історичної напруги.
У лютому 2022 року поляки «здивували весь світ, спонтанно організувавши гуманітарні конвої на кордоні; три роки потому країна стоїть перед викликом інтеграції», — повідомляє видання і зазначає, що українці, які становлять найбільшу громаду іноземців у Польщі, «із занепокоєнням спостерігають за посиленням політичного наративу щодо імміграції».
«Польсько-українські відносини ґрунтуються на реальній культурній близькості людей, зв'язках, побудованих протягом більш ніж десятиліття економічної імміграції до Польщі, і зразковій єдності перед обличчям кремлівської загрози. Однак сильні стереотипи зберігаються, а сьогодення все ще страждає від болючого історичного минулого», — повідомляє «Le Figaro». Газета згадує, зокрема, Волинський трагедію і оцінює, що ця частина історії залишається в центрі польсько-української суперечки.
«Le Figaro» цитує оцінки економістів і зазначає, що «з точки зору економіки, наплив українців є реальною можливістю для Польщі, країни, де рівень народжуваності є одним з найнижчих в Європейському Союзі і відчувається нестача робочої сили». На думку експертів, додає газета, освіта і професійна підготовка є ключовими інструментами, які заохотять українців залишитися і підготуватися до майбутнього.
У матеріалі про українських біженців, які живуть у Польщі, «Le Figaro» повідомляє, що третина українців визнають, що стикалися з почуттям зверхності з боку поляків. «Хвиля солідарності, що піднялася після російського вторгнення, здається майже далеким спогадом», — зазначає видання.
Газета нагадує, що Польща прийняла майже 1 мільйон біженців. Видання наводить дані, згідно з якими 38% поляків кажуть, що відчувають неприязнь до українців. Натомість 30 відсотків мають позитивне ставлення до українців, що на 10 відсоткових пунктів менше порівняно з попереднім роком і на 21 відсоток менше порівняно з 2023 роком.
PAP/O.T.