В Україні спроби Польщі юридично засудити УПА та ОУН (б) сприйняли із занепокоєнням; вони викличуть негативну реакцію та можуть зустріти відповідь щодо пам'яті про Армію Крайову та Селянські батальйони, заявила група українських істориків. Проект президентської поправки з цього питання було подано до Сейму.
Запропонована поправка до Закону про Інститут національної пам'яті та Кримінального кодексу має на меті «уточнити положення, що визначають поняття злочинів, скоєних членами та колаборантами Організації українських націоналістів фракції Бандери та Української повстанської армії, а також іншими українськими формуваннями, що співпрацювали з німецьким Третім Рейхом», з метою протидії поширенню неправдивих заяв з цього приводу.
«Публічне заперечення злочинів, скоєних українськими націоналістами, має бути криміналізовано», — заявив PAP речник президента Кароля Навроцького Леськевич.
Відкриту заяву з цього питання було опубліковано в середу, 1 жовтня, на вебсайті Інституту національної пам'яті України та на сторінці посольства України в Польщі у фейсбуку.
«В Україні із занепокоєнням сприйняли ініціативу певних політичних сил щодо внесення змін до чинних законодавчих актів Польщі, з метою запровадження на законодавчому рівні засудження УПА та ОУН(б). При цьому, ініціатори цих нововведень в односторонньому порядку визначають українців винними за усі події, пов’язані з Волинською трагедією», — читаємо у заяві.
«Прийняття згаданого вище проєкту польською стороною очевидно викличе негативну реакцію в Україні. Відповідно до існуючої практики українська сторона також буде змушена вживати дзеркальних заходів та приймати на законодавчому рівні відповідні акти щодо оцінки дій окремих підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських, які, як відомо, вчиняли злочинні дії проти мирного українського населення в період Другої світової війни та в перші повоєнні роки», — читаємо серед іншого у листі.
Автори листа закликали уникати політизації «нашої спільної з Польщею історичної спадщини, особливо тих трагічних сторінок історії, які призвели до масових жертв з обох сторін».
Вони зазначили, що спроби «вбити клин» між Україною та Польщею посилилися після вторгнення Росії в Україну. «Наразі робиться наголос на засудженні діяльності УПА й забороні її символіки, яка на сьогодні асоціюється з героїзмом українських військових, які ціною власного життя захищають від російської навали і Україну, і Європу в цілому», — наголосили вони.
«Наразі історики докладають зусиль до створення об’єктивного дослідження усіх обставин не лише вчинення злочинів щодо українського та польського населення на території Волині та Галичини, але й причин, які призвели до такого жорсткого протистояння. На сьогодні також немає остаточних досліджень і висновків щодо впливу спецпідрозділів окупаційних режимів СРСР та нацистської Німеччини на події, які призвели до цього українсько-польського протистояння», — зазначено у заяві.
Підписані під нею українські історики визнали «досить сумнівними спроби прирівняти антиімперську, національно-визвольну за своєю суттю, діяльність УПА та ОУН(б) до геноцидальних практик, неоімперських тоталітарних режимів нацистів і комуністів, проти яких насамперед і боролися українські повстанці».
«Саме тому українська сторона запропонувала польським колегам відновити формат фахових дискусій в рамках Форуму істориків України та Польщі, діяльність якого могла б сприяти неупередженому встановленню об’єктивної картини подій минулого», — написали українські історики.
«В умовах триваючої збройної агресії Росії проти України та усієї цивілізованої міжнародної спільноти вважаємо неприпустимими дії, які будуть послаблювати Україну, а відтак і Польщу, що і є стратегічною метою російського агресора, який протягом декількох століть робить усе можливе для знищення як українців, так і поляків», — додали вони.
Автори заяви також висловили вдячність польській державі та народу за допомогу, яку вони надали Україні під час війни з Росією. «Польща була однією із перших держав, яка надала Україні усю можливу військову допомогу, а також прихисток мільйонам біженців з України. Польща і сьогодні продовжує незмінно підтримувати Україну у нашій спільній боротьбі проти країни терориста — Росії», — написали історики.
Документ підписали, серед інших, нинішній та колишній керівники Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров та Володимир В'ятрович, Ярослав Грицак з Українського католицького університету, Богдан Гудь з Університету Івана Франка та десятки інших науковців.
У понеділок президент Республіки Польща Кароль Навроцький подав до Сейму проєкт змін до Закону про Інститут національної пам'яті та Кримінального кодексу, спрямованих на запобігання поширенню «бандерівської ідеології» та заперечення Волинського злочину.
facebook.com/uinp.gov.ua, PAP/Т.А.