Посол України в Польщі Василь Боднар у середу, 15 жовтня, заявив Польській агенції преси (PAP), що після отримання дозволів на роботи в Пужниках, Збоїськах у Львові та — зовсім нещодавно — Углах на Волині, треба очікувати подальших дозволів на ексгумацію з української боку. Однак він наголосив, що з цього питання необхідна комунікація між Інститутами національної пам'яті обох країн. «Ми готуємо подальші дозволи. Дасть Бог, все владнається. Однак чим більше провокацій і негативної комунікації, тим важче просувати ці справи», — заявив Боднар.
«У цьому питанні кожен вставляє свої п'ять копійок у публічну сферу замість того, щоб розмовляти один із одним. Я б дуже хотів, щоб Інститути національної пам'яті налагодили нормальну співпрацю між собою. Як ми можемо працювати, якщо немає комунікації між ключовими міністерствами?» — запитав посол.
Дипломат зазначив, що, попри попередні домовленості, досі не відбулася зустріч між Каролем Полєйовським, керівником Інституту національної пам'яті, та Олександром Алфьоровим, очільником Українського інституту національної пам'яті, який вже перебував у Польщі з 21 по 25 вересня. Він відвідав Варшаву, Ряшів і Перемишль.
«Ми вже три місяці чекаємо на відповідь від польської сторони щодо зустрічі керівників Інституту національної пам'яті та організації зустрічей між істориками. Хотілося би помилятися, але, схоже, польська сторона лише помірно зацікавлена в історичній співпраці», — заявив Боднар.
У вівторок, 14 жовтня, Кароль Полєйовський, заступник голови Польського інституту національної пам'яті, оцінив, що, незважаючи на деякі сигнали, прориву щодо ексгумації жертв Волинської трагедії не відбулося.
«Іноді це подають як прорив. Я дозволяю собі бути скептичним. Прорив передбачав би щось інше: системне регулювання пошуку жертв злочинів, скоєних українськими націоналістами», — сказав він. Полейовський прокоментував згоду української сторони на проведення ексгумаційних робіт в Углі, що у колишньому Волинському воєводстві (сьогоднішня Рівненська область). Він сказав, що згода була надана львівській компанії Dola. «Я не бачив жодного документа, в якому б зазначалося, що це було (...) для польської організації», — заявив він.
Посол Боднар пояснив, що згідно з українським законодавством головним підрядником таких робіт у його країні має бути компанія, зареєстрована в Україні. «Право на проведення земляних робіт надається українській компанії. Так було в Пужниках, так було у Збоїськах у Львові, і так також в Углах», — наголосив він.
Дозвіл на проведення земляних робіт в Углах, виданий українською владою останніми днями, став результатом зусиль Польсько-українського товариства примирення.
«Заявку Товариства до Українського інституту національної пам’яті було схвалено. Ми подали дозвіл на проведення робіт в Углах разом із листом від (українського) Міністерства культури та нотою до Міністерства закордонних справ Польщі. Ми звернулися з проханням про подальшу передачу цих документів до відповідних установ у Польщі. Ми також запросили до діалогу, щоб узгодити технічні деталі організації пошуків в Углах», — наголосив Боднар.
Дипломат додав, що, як і раніше в Пужніках, польський заявник на пошук останків жертв зв’язується з українською компанією, яка, у свою чергу, звертається за відповідними дозволами до українських регіональних органів влади, які потім займаються такими питаннями на міністерському рівні. «Ці питання обговорювалися під час засідання Польсько-української робочої групи з історичного діалогу; це спільно узгоджена позиція. А ті, хто маніпулює цим, хочуть зірвати весь процес», — оцінив дипломат.
Боднар також нагадав, що торік у листопаді міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга закликали польські державні установи та приватні структури проводити пошукові та ексгумаційні роботи. «Україна підтверджує, що немає перешкод для польських державних установ і приватних структур проводити пошукові та ексгумаційні роботи на території України у співпраці з відповідними українськими установами відповідно до українського законодавства, і заявляє про свою готовність позитивно розглянути запити з цих питань», — процитував тодішню заяву Сікорський. Він додав, що Польща мобілізує власні інституції, такі як Інститут національної пам’яті, «щоб бути чутливими до українських вимог».
РАР/С.Ч.