Шоколадні яйця, пластикові прикраси та великі банки майонезу на знижках… Якщо цього року повністю від цього відмовитися не вдасться, можна хоча б трохи обмежити споживання. Головне — відчуття помірності. Поради з цього приводу дає голова Фонду Digital University та ініціаторка освітньої програми Be.Eco, Ельжбєта Войцєховська. На початку розмови вона поділилася секретами підготовки до Великодня та інших свят.
«Вже протягом багатьох років я підходжу до цього спокійно. Не поспішаю, не роблю шалених покупок, концентруюся на часі з дітьми, родиною, близькими, адже саме в цьому сенс свят. Потрібно зосередитися на близьких, на тому, що важливо, а решта — не обов’язково. Не варто мити вікна перед святами лише для галочки. Найцінніше — можливість провести час разом», — каже вона.
Замість того, щоб витрачати час на торгові центри чи купувати ще одну банку майонезу, краще вийти на прогулянку з дітьми або родиною. Погода сприяє, а це ще й турбота про власне благополуччя.
«Варто відпочити, зробити так, щоб цей час відрізнявся від буденних днів. Не треба перевантажувати себе домашніми справами після роботи», — додає Ельжбєта Войцєховська.
Що стосується приготування страв, вона зазначає: «Я готую стіл, бо готувати страви мені не дуже подобається. Це не моя сильна сторона, тому про ці завдання прошу близьких: нехай принесуть їжу, але не надто багато, щоб усе з’їсти і нічого не викидати. Якщо хтось хоче приготувати більше, краще з думкою про те, що це можна заморозити».
Навесні багато людей займаються генеральним прибиранням. Щодо цього Ельжбєта Войцєховська радить використовувати натуральні засоби: лимон, оцет, теплу воду. «Ці продукти добре очищують і не шкодять здоров’ю. Рецепти легко знайти в інтернеті. Розчин із лимону, оцту та теплої води прекрасно замінює хімічні засоби для миття посуду», — зазначає вона.
Також можна використовувати пристрої, які очищують поверхні лише за допомогою пари, проте вони дорогі, тоді як домашній розчин на основі оцту цілком доступний.
Навесні багато хто наводить порядок у шафах. «Не варто викидати одяг. Його можна переробити, віддати родичам, знайомим, колегам, влаштувати обмін одягом із сусідами. Це добре працює, допомагає зблизитися і створити спільноту. Сьогодні я сама одягнена у речі, отримані через такі обміни», — додає вона.
«Рециклінг і апсайклінг — модний тренд. Ми заохочуємо не викидати, а обмінюватися, переробляти і проводити час разом, надихаючись один від одного», — підкреслює експертка.
У саду також варто наводити порядок, але без шкоди для екосистеми. «Не спалюйте згріблене листя чи траву. Служби забирають їх і утилізують правильно, їм потрібно довіряти», — радить вона.
Прикрасити дім до свят можна натуральними елементами. «Уникаймо купівлі пластикових виробів. Весна пробуджує життя, бруньки набухають, дерева цвітуть — насолоджуймося природою. Квіти можна посадити, а потім винести на вулицю», — радить вона.
Також у святкових прикрасах можуть бути крес-салат або проростки вівса, які можна використовувати й у кулінарії.
Фарбування яєць краще робити натуральними барвниками: цибуля дає жовто-коричневий колір, буряк — рожевий або червоний, куркума — яскравий жовтий. «Можна змішувати барвники і створювати мозаїку. Яйця краще купувати у місцевого виробника, нульовий або перший клас, або на ринку у перевірених фермерів», — зазначає Ельжбєта Войцєховська.
«Якщо яйця пофарбовані натурально, шкаралупу можна використовувати в саду або компості — це природне джерело кальцію. Штучно пофарбовану шкаралупу краще не використовувати», — додає вона.
Щодо святкового столу, експертка радить помірність. «Часто купують надто багато хліба чи страв, і потім він пропадає. Дослідження показують, що під час свят поляк викидає вдвічі-тричі більше їжі, ніж зазвичай. Це непотрібні витрати і шкода для довкілля. Варто пам’ятати про економію ресурсів і поважати їжу», — підсумовує вона.
Тож, мабуть, варто подумати ще на етапі покупок про те, скільки людей сяде за святковий стіл, і скільки їжі нам справді потрібно.
Так, вже на етапі планування, на етапі закупівель, варто обдумати, чи це не занадто, чи ми не будемо викидати — бо це і є марнотратство.
Я завжди кажу своїм гостям: принеси стільки, скільки ми зможемо з’їсти, бо те, що залишиться, забираєш ти, і ти сам будеш думати, що з цим робити. На тебе перекладаю відповідальність за те, що ти викидаєш, і це реально дає ефект, бо протягом кількох років я практично не викидала жодної їжі. До речі, я була вихована так, що їжа не повинна марнуватися, бо ми важко працювали, аби її отримати. Є безліч людей у світі, які не мають таких ресурсів, тож дбаймо про те, щоб ми не марнувати їжу і споживали стільки, скільки нам потрібно, бо немає сенсу переїдати на свята й потім почуватися погано. Замість того, щоб проводити цей час за столом, краще піти на прогулянку.
Якщо їжа все ж залишилася, то що з нею можна зробити? Радить Ельжбєта Войцєховська, голова Фонду Digital University та ініціаторка освітньої програми Be.Eco.
Насамперед перевірити, чи можна її заморозити, щоб використати пізніше. Роздати родині, яка роз’їжджається, щоб усе не залишалося в одній холодильній камері і потім не довелося викидати. Також є різні «їдальні для всіх», куди можна привезти їжу, залишити її з позначкою, коли вона була приготована, щоб не передавати непотрібну або шкідливу їжу.
Ельжбєта Войцєховська заохочує після традиційного великоднього сніданку провести час активно.
Так само, як під час підготовки можна замінити час покупок на спільний час, спільні настільні ігри та сімейну інтеграцію, так і під час свят цей час можна присвятити родині, приділяючи увагу один одному, бо часу з сім’єю нам завжди бракує. У метушні, навчанні, роботі його завжди замало. Це час для роздумів, спокою, коли ми можемо сісти разом, пройтися разом, провести час спільно.
Така прогулянка в парк або ліс може стати нагодою показати наймолодшим членам родини, які рослини цвітуть у лісі, або звідки беруться квіти, що потім квітнуть у нашій вазі. Більше того — для цього можна використати технології, бо є різні додатки, які допомагають ідентифікувати рослину, дізнатися, які умови їй потрібні для життя, коли вона цвіте. Тож це дуже корисний час для всіх нас.
Продовжуючи тему святкування на свіжому повітрі, варто згадати, що у Великодній понеділок, якщо тепло, деякі люблять обливатися. Тобто мова йде про стару традицію Поливальний понеділок — чи вона доречна в умовах нестачі води в різних частинах світу?
Традиції завжди несуть щось хороше, проте їх можна модифікувати. Не обов’язково обливатись відрами — це було страшно в моєму дитинстві: банди підлітків бігали по дворах, але можна сприймати це символічно. Можна замість себе поливати рослини — це теж Поливальний понеділок, вони потребують води більше, ніж ми. Саме так, і, головне, не купувати щороку нові пластикові пістолети, бо в цьому немає сенсу. Можна використати будь-яку пляшку під рукою і справді символічно відзначити цю традицію.
Усі ці поради легко знайти в інтернеті, зокрема на платформі Be.Eco. Ельжбєта Войцєховська розповіла про те, чим саме займається ця ініціатива.
Be.Eco — це освітня програма, яка насамперед орієнтована на вчителів початкових і середніх шкіл. Ми навчаємо вчителів, готуємо для них матеріали для уроків, показуємо, як залучати учнів до екологічних ініціатив, але не лише учнів, а й усю локальну спільноту, бо від маленьких кроків починається турбота про довкілля. Одна людина не змінить світ, але мільйон людей уже мають вплив, тому ми заохочуємо робити мільйон маленьких змін, адже вони матимуть вплив на довкілля. На нашому сайті https://beeco.edu.pl/ ми також даємо поради про те, як дбати про довкілля не лише на Великдень, а й у повсякденному житті, як перетворити моду на звички, як дбати про нашу планету.
Ми радимо вчителям, як можна залучати дітей. Заохочуємо виходити до лісу на уроках, щоб навчати природи в природному середовищі, а не з книжки. І радимо, як працювати з батьками та дітьми.
PR24/Д.Ю.