Уряди країн ЄС розглядають, чи могли б колишній президент Європейського центрального банку Маріо Драґі або колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель представляти ЄС у можливих переговорах із Путіним — повідомляє «Financial Times» із посиланням на джерела, обізнані з цими обговореннями.
Міністри закордонних справ країн ЄС мають обговорити переваги окремих кандидатів на зустрічі наступного тижня. США та Україна підтримали ідею участі ЄС у переговорах із Путіним щодо завершення війни проти України — зазначають джерела, на які посилається видання.
Адміністрація президента США Дональда Трампа, яка нині зосереджена на конфлікті на Близькому Сході, дала зрозуміти ЄС, що не заперечує проти паралельних переговорів Європи з Росією. За словами трьох співрозмовників газети, у Вашингтоні вважають, що попередні спроби врегулювання не дали результатів.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році ЄС припинив офіційні канали комунікації з Москвою. Водночас окремі лідери держав-членів час від часу намагалися ініціювати діалог.
Євросоюз побоюється, що через відсутність прогресу в переговорах під егідою США він опинився на узбіччі процесу, і можливе мирне врегулювання може відбутися на невигідних для нього умовах. Саме тому дедалі частіше лунають заклики призначити спеціального представника ЄС, хоча між державами-членами існують суттєві розбіжності щодо обсягу його повноважень.
Окрім Драґі та Меркель, серед можливих кандидатів називають президента Фінляндії Александра Стубба та його попередника Саулі Нііністьо.
Голова Європейської ради Antoniу Кошта у травні заявив, що ЄС готується до потенційних переговорів із Путіним.
За даними джерел «FT», консультації між країнами-членами відбуваються на різних рівнях, а формальні обговорення можуть відбутися на саміті ЄС у червні.
Президент України Володимир Зеленський після розмови з Коштою наголосив, що Європа повинна бути залучена до переговорного процесу:
«Важливо мати сильний голос і участь у цьому процесі, а також визначити, хто саме представлятиме Європу».
За словами високопоставленого українського чиновника, Зеленський хотів би бачити на чолі переговорів із боку ЄС «когось на кшталт Драґі» або «сильного чинного лідера» однієї з держав-членів.
Очікується, що Зеленський обговорить це питання з лідерами Франції, Німеччини та Великої Британії найближчим часом.
Джерела зазначають, що Драґі вважається «безпечним вибором» і користується великою повагою в ЄС, а його технократичний імідж може стати перевагою.
Анґела Меркель, своєю чергою, заявила, що шкодує про відсутність Європи в переговорах із Путіним, але наголосила: російський лідер серйозно ставиться лише до розмов із чинними керівниками держав.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відмовився коментувати конкретні кандидатури, зазначивши, що це питання ще обговорюється.
Меркель залишається суперечливою фігурою: частина членів її партії критикує її за посилення енергетичної залежності Німеччини від Росії. Один із депутатів назвав ідею її участі в переговорах «абсурдною».
Щодо Нііністьо, один із європейських чиновників зазначив, що хоча він підтримував робочі контакти з Путіним, нині Росія негативно ставиться до Фінляндії після її вступу до НАТО.
Інший співрозмовник припустив, що представник має походити з країни, яка не має історичного «багажу» у відносинах із Росією, наприклад, Нідерландів або Португалії.
Путін заявив, що відкритий до переговорів із представником Європи, якщо той «не робив різких антиросійських заяв». Він також згадав колишнього канцлера Німеччини Гергарда Шредера як можливого посередника, однак ця кандидатура була рішуче відхилена як ЄС, так і Україною.
PAP/Т.А.