Україна поверне на батьківщину прах усіх важливих для державотворення історичних постатей; за кордоном залишаться лише останки тих, хто має там усталені місця пам’яті, зокрема у Польщі. Про це Польському агентству преси (PAP) заявив голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров.
«Ми повернемо всіх, тому що ми не є штучною державою. Ми не є якимось утворенням, створеним Леніним, і маємо власних героїв», — наголосив він.
Минулого тижня українська влада повернула з Люксембургу прах одного з керівників Організації українських націоналістів (ОУН) Андрія Мельника та його дружини Софії Мельник.
Народжений у 1890 році Мельник був українським військовим і політичним діячем. Під час Першої світової війни служив офіцером у лавах Січових стрільців. Був полковником армії Української Народної Республіки (УНР), яку очолював Симон Петлюра.
Після розколу ОУН у 1940 році Мельник очолив фракцію мельниківців, яка вважалася менш радикальною за крило бандерівців Степана Бандери. За оцінками істориків, саме в середовищі бандерівців виникла ідея розв’язання польсько-українських проблем методом етнічної чистки.
«Андрій Мельник був героєм війни проти Росії за незалежність України. Він був полковником армії Української Народної Республіки», — підкреслив Алфьоров.
Голова УІНП повідомив, що наступною особою, чиї останки перепоховають в Україні, стане Євген Коновалець. Він був офіцером Українських січових стрільців, полковником армії УНР та співзасновником Української військової організації (УВО) — попередниці ОУН, а також першим керівником цієї організації.
«Коновалець був відомим борцем із російським імперіалізмом та агресією. Це була людина, яка всім серцем прагнула деколонізувати Росію. Сьогодні цю справу продовжує Україна, а значною мірою також Польща і сам Європейський Союз», — пояснив Алфьоров.
На запитання про те, чи планує Україна повернути також прах Степана Бандери, він відповів: «Я ще про це не чув».
Алфьоров пояснив, що українські діячі поховані на багатьох цвинтарях Європи та світу. Їхні останки мають бути перепоховані у майбутньому Пантеоні видатних українців.
За даними українських дипломатичних представництв, відомі місця поховання 98 таких українців у 21 країні світу. Серед них — політичні, військові, культурні та громадські діячі УНР, ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки), ОУН-УПА, уряду у вигнанні та учасники національно-визвольної боротьби.
«Ці люди помирали в еміграції не з власної волі, бо не з власної волі залишили Україну. Водночас такі місця пам’яті, які існують за кордоном уже багато років, безумовно, будуть збережені. Йдеться, зокрема, про цвинтар на Волі у Варшаві. Думаю, поховані на цій некрополії там і залишаться», — сказав він.
На Православному цвинтарі на Волі у Варшаві розташовані офіцерська ділянка та пам’ятник «Воякам Української Народної Республіки — оборонцям України та Польщі». Там, зокрема, похований генерал Марко Безручко — командир 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР та керівник оборони Замостя у 1920 році.
PAP/Т.А.