У лютому в публічній системі лікувалося понад 32 тис. біженців з України, а в березні — менш ніж 7 тис., свідчать дані NFZ. Це є наслідком згортання так званого українського спецзакону. Водночас громадяни України у 2025 році внесли до системи охорони здоров’я більше коштів, ніж коштувало їхнє лікування — повідомляє NFZ.
Від 5 березня, тобто після скасування частини положень так званого українського спецзакону, безплатне лікування доступне лише громадянам України, які є жертвами катувань, дітям і вагітним жінкам. Інші українці, які втекли до Польщі через війну, щоб користуватися державною системою, повинні сплачувати медичну страховку.
Польський міграційний форум попередив, що без медичної допомоги залишилися деякі літні, хворі люди, а також пацієнти, які перебувають на життєво необхідному лікуванні. На допомогу для них ПМФ разом із порталом OKO.press зібрали, станом на середу, близько 1,8 млн злотих.
Водночас у мережі поширюється дезінформація про нібито привілейований доступ громадян України до системи охорони здоров’я Польщі. Видання Demagog.pl зазначає, що популярності набула наративна історія про те, як хворий польський пенсіонер шукає свого «українського двійника», щоб той допоміг отримати безкоштовні ліки. Відео на цю тему опублікував, зокрема, публіцист Войцех Цейровський, а інформацію поширювали також політики. У коментарях під такими публікаціями з’являлися думки, що поляки нібито стають громадянами «другого сорту». Demagog.pl підкреслює, що подібні наративи неодноразово з’являлися раніше та спричиняли хвилі негативних коментарів щодо українців.
NFZ повідомив PAP, що у лютому 2026 року медичними послугами в межах так званого спецзакону скористалися 32 147 осіб, а вартість наданих їм послуг становила 32,7 млн злотих. У березні це було 6 853 особи з України, а вартість лікування становила 5,3 млн злотих.
Середня вартість лікування одного громадянина України становила у лютому 1017 злотих, а в березні — 776 злотих, що означає, що з системи вибули пацієнти, які потребували дорожчого та більш спеціалізованого лікування.
Голова Польського міграційного форуму Агнєшка Косович у нещодавньому інтерв’ю PAP заявила, що оформлення медичного страхування для хворих осіб не завжди можливе, оскільки деякі установи NFZ відмовляються укладати договори страхування з людьми, які мають українську пенсію. Крім того, за її словами, NFZ не зараховує період користування правами за спецзаконом як страховий стаж і нараховує додаткову оплату, яка може сягати 18 тис. злотих.
На момент публікації депеші NFZ не відповів на запити PAP щодо проблем з оплатою медичного страхування для громадян України.
Портал OKO.press встановив, що 15 травня було 1585 осіб зі статусом UKR, які самостійно оформили страхування, тоді як у лютому таких було менше ніж 400. За неофіційними оцінками порталу, серед 977 тис. біженців зі статусом UKR 318 тис. дорослих не мають страхування, 433 тис. дорослих застраховані, а також 220 тис. дітей, які все ще мають право на лікування в публічній системі охорони здоров’я, хоча формально не є застрахованими.
З даних NFZ, переданих PAP, також випливає, що громадяни України сплачують до системи охорони здоров’я більше, ніж коштує їхнє лікування. У 2025 році сума страхових внесків, сплачених українцями, становила 4,2 млрд злотих. Водночас вартість медичних послуг, наданих українцям за минулий рік, становила 2,5 млрд злотих (зокрема послуги для біженців за спецзаконом — 695 млн злотих).
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року Польща запровадила правила, які дозволили легальне перебування біженців з України та доступ до медичної допомоги без медичного страхування в Польщі — так званий спецзакон. Ці положення поступово скасовуються. За даними МВС та адміністрації, від 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2024 року близько 1,6 млн осіб, переважно жінок і дітей, знайшли прихисток у Польщі.
Управління у справах іноземців повідомило PAP, що станом на 31 березня чинний документ, який дає право на перебування, мали 1,5 млн громадян України. За даними ZUS, у лютому до пенсійного та інвалідного страхування були зареєстровані 865 тис. українців, а в березні — 873 тис.
PAP/Т.А.