Томаш Хлонь, представник польського МЗС із питань протидії міжнародній дезінформації визнав, що спостерігається виразне зростання російської дезінформації в Інтернеті та що Росія все частіше використовує технології, включно з штучним інтелектом, для її створення. «Технології просунулися, тому дезінформацію набагато легше створювати. І росіяни цим користуються», — зазначив Томаш Хлонь в інтерв'ю Польському агентству преси та Польському радіо в Брюсселі.
Дипломат, який серед іншого працював у посольстві Польщі при НАТО, обіймав посаду посла Польщі в Естонії та Словаччині, а також був директором Інформаційного бюро НАТО в Москві, яке він очолював з Брюсселя, пояснив, що Кремль діє послідовно: спочатку він створює неправдиві наративи, які потім з'являються на дуже нішевих новинних каналах, звідки поширюються далі, захоплюючи все більші кола та зрештою досягаючи мейнстріму.
Він також зазначив, що інтернет дедалі більше перенасичений російською дезінформацією. «Відносно нова проблема полягає в тому, що Росія починає навмисно впливати на мовні моделі, включно з чат-ботами, яких ми дедалі охочіше використовуємо. У результаті, коли ми вводимо запит у пошукову систему або запитуємо, наприклад, ChatGPT, ми все частіше отримуємо відповіді, які дедалі менш критичні щодо Росії», — сказав Хлонь. Він пояснив, що це відбувається тому, що Росія насичує інтернет проросійськими наративами та неправдивою інформацією, а штучний інтелект потім спирається на джерела, витягнуті з цієї самої «отруєної криниці». «Це дуже небезпечно», — попередив він.
Він визнав, що Польща перебуває в центрі уваги Кремля, і є країною, яка найбільше атакується російською дезінформацією, причому більшість контенту стосується України. Чітким доказом успіху Росії є нещодавні опитування громадської думки в Польщі, які показали, що підтримка української справи та українців у Польщі впала з 50% на початку повномасштабної війни до нижче 30% цього року.
Хлонь визнав, що дезінформація потрапляє на благодатний ґрунт, оскільки повідомлення покликані апелювати до людських емоцій і страхів і поляризувати суспільство. Цьому сприяє той факт, що людський мозок еволюційно розроблений для легшого захоплення та запам'ятовування негативної інформації. «Ось чому нам важко доносити позитивні новини, такі як той факт, що українські компанії та працівники вносять у чотири рази більше до польського бюджету, ніж отримують у вигляді допомоги, що багато секторів зазнали б невдачі, якби не українські працівники, і що 10% нових підприємств у Польщі засновані українцями, і це компанії, які також генерують дохід до державного бюджету», — зазначив експерт.
Хлонь визнав, що Росія прагне інвестувати в дезінформацію, оскільки це легко та дешево. «Дезінформація набагато дешевша за інші форми гібридної агресії, не кажучи вже про фізичні атаки, наприклад, на критичну інфраструктуру, які потребують ресурсів і зусиль і можуть бути неефективними. А дезінформацію можна дуже легко приховати в кіберсвіті, що ускладнює протидію»,— сказав він.
Він додав, що, незважаючи на цифрові правила ЄС, цифрові платформи все ще мають труднощі з ефективним видаленням дезінформації. «Платформи реагують лише на 12% повідомлень про порушення. Повідомляти лише про порушення правил надзвичайно складно». «Наші литовські колеги нещодавно підрахували, що для надсилання повного звіту фейсбуку про вебсайти, які порушують його умови, потрібно 3000 людино-годин», — сказав польський дипломат в інтерв’ю Польському агентству преси і Польському радіо.
Томаш Хлонь також визнав, що держави витрачають величезні кошти на військове обладнання, але виділяють занадто мало на боротьбу з дезінформацією. Він вважає, що ці пропорції потрібно змінити, тому ЄС запропонував, по-перше, збільшити підтримку ЄС організацій громадянського суспільства, які борються з дезінформацією, а по-друге, виділити на цю боротьбу кошти, отримані від штрафів, накладених на великі онлайн-платформи, які порушують законодавство ЄС.
РАР/С.Ч.