Майбутній саміт НАТО в Анкарі, який відбудеться 7-8 липня, стане одним із найважливіших випробувань для Альянсу від початку повномасштабної війни Росії проти України. Головними темами зустрічі стануть збільшення оборонних витрат європейських союзників, роль США в системі колективної безпеки та подальша підтримка України, — пише польський Newsweek.
Видання зазначає, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте напередодні саміту намагався продемонструвати президенту США Дональду Трампу, що європейські країни реагують на його багаторічні вимоги збільшити витрати на оборону. Під час зустрічі в Білому домі Рютте представив дані, згідно з якими країни Європи та Канада цього року збільшать оборонні бюджети майже на 20% порівняно з минулим роком, а з часу першого президентського терміну Трампа додатково витратили на оборону понад 1,2 трильйона доларів.
За оцінками авторів, союзники прагнуть уникнути нового конфлікту зі США та переконати Вашингтон у готовності Європи взяти на себе більшу частину відповідальності за власну безпеку. Водночас серед європейських дипломатів зростає роздратування непередбачуваною політикою американської адміністрації, через що нинішній саміт називають визначальним для майбутньої моделі функціонування Альянсу.
Очікується, що лідери держав НАТО підтвердять відданість принципу колективної оборони, а також обговорять подальше збільшення військових витрат і підтримку України. На думку оглядачів, від того, чи вдасться США та європейським союзникам зберегти єдність щодо цих питань, значною мірою залежатиме подальша стійкість НАТО.
Newsweek
Попередження розвідки щодо небезпеки для Польщі не можна ігнорувати
Попередження західних розвідок про можливі російські провокації не можна ігнорувати, адже Росія дедалі активніше використовує гібридні та інформаційні методи впливу замість відкритої воєнної агресії. Водночас внутрішні політичні суперечки в Польщі можуть послабити здатність держави реагувати на такі загрози. Про це пише головний редактор видання Rzeczpospolita Міхал Шулджинський.
Автор зазначає, що повідомлення про можливі російські провокації, які спочатку з'явилися в польському виданні Onet, а згодом були опубліковані британською газетою The Telegraph, стали предметом політичних суперечок у Польщі. Частина коментаторів поставила під сумнів саму інформацію, припустивши, що влада використовує тему безпеки для відволікання уваги від внутрішніх проблем.
На думку Шулджинського, така реакція є небезпечною, оскільки Росія веде проти Заходу так звану когнітивну війну — намагається одночасно сіяти паніку та змушувати суспільства недооцінювати реальні загрози. Автор наголошує, що Москва може вдатися не до прямого нападу на країни-члени НАТО, а до гібридних операцій, зокрема атак на критичну інфраструктуру, які буде важко однозначно пов'язати з Росією.
У статті також згадується, що міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський нагадав про події 2021–2022 років, коли Сполучені Штати завчасно попередили про підготовку Росії до повномасштабного вторгнення в Україну. Автор підкреслює, що нинішні оцінки ризиків ґрунтуються на даних розвідки, про які раніше також говорили прем'єр Дональд Туск і голова Агентства розвідки Польщі Павел Шота. На його думку, питання національної безпеки не повинно ставати інструментом внутрішньополітичної боротьби.
Rzeczpospolita
Скільки дивізій змогло б захистити Польщу у разі нападу Росії?
Польща має шість дивізій сухопутних військ, однак у разі війни з Росією до бойової готовності одразу можуть бути залучені лише дві з них, ще дві потребують до 30 днів для розгортання, а дві залишаються на етапі формування, — пише видання Rzeczpospolita.
У статті Марека Кутарби зазначається, що до першого ешелону готовності належать 16-та Поморська механізована дивізія та 18-та механізована дивізія, розміщена вздовж кордону з Білоруссю. Інші підрозділи, зокрема 11-та Любуська танкова кавалерійська дивізія та 12-та Щецинська механізована дивізія, класифікуються як сили другого ешелону та потребують доукомплектування перед вступом у бій.
Автор також описує стан озброєння: польська армія використовує танки Leopard 2, K2 та M1 Abrams, самохідні гаубиці AHS Krab і реактивні системи Homar-K. Підкреслюється, що частина техніки ще перебуває на етапі постачання, а деякі підрозділи досі експлуатують застарілі бойові машини піхоти BWP-1 і танки PT-91 Twardy.
Rzeczpospolita
Російські фальсифіковані документи про УПА
Російські державні медіа оприлюднили «розсекречені документи ФСБ» про «Клима Савура», якого в РФ пов’язують із відповідальністю за Волинську трагедію. Про це пише TVP Info. Йдеться про двосторінковий документ і два фото, які показали агентство ТАСС і Russia Today. У матеріалах стверджується, що під псевдонімом «Клим Савур» діяв Дмитро Клячківський. Його називають організатором формування збройних підрозділів ОУН та УПА на Волині та одним із організаторів убивств польського цивільного населення.
Зауважимо, що за кілька днів до цього керівник українського Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко попереджав про можливу інформаційну провокацію Росії, пов’язану з темою Другої світової війни.
У матеріалі наголошується, що оприлюднені «документи» не містять нових для істориків даних. Зазначається, що дискусія навколо ролі Клячківського триває, а частина наведених тверджень уже є в наукових і архівних дослідженнях.
Українські медіа розглядають публікацію як елемент інформаційної кампанії Росії, спрямованої на загострення напруги у польсько-українських відносинах через тему Волинської трагедії.
TVP Info
Польські МіГи не для України?
Польща готова передати Україні останні винищувачі МіГ-29 лише за умови отримання українських технологій безпілотників. Як пише газета Wyborcza, переговори між сторонами наразі зайшли в глухий кут, однак у Міністерстві національної оборони Польщі заявляють, що питання остаточно не закрите.
За інформацією видання, Польща ще наприкінці 2025 року запропонувала Україні передати останні 14 винищувачів МіГ-29 за моделлю «літаки в обмін на дронові технології». У Варшаві розраховували отримати доступ до українського досвіду у сфері безпілотних і антидронових систем.
Однак домовленість не була реалізована. Як заявив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, українська сторона спочатку погодилася на таку формулу співпраці, але згодом не виконала своїх зобов'язань щодо передачі технологій.
За даними співрозмовників «Газети Виборчої» в оборонному відомстві, під час огляду польських літаків українські фахівці дійшли висновку, що винищувачі потребують ремонту та модернізації перед передачею. Україна запропонувала провести ці роботи коштом Польщі, однак Варшава відмовилася, посилаючись на значні витрати та масштабну програму переозброєння польської армії.
Нині на озброєнні Польщі залишаються 14 МіГ-29, які поступово замінюють літаками F-16, FA-50 та F-35. Хоча технічно вони ще можуть експлуатуватися, ресурс більшості машин майже вичерпаний.
Водночас заступник міністра національної оборони Польщі Цезари Томчик заявив, що можливість передачі літаків Україні все ще існує.
«Питання залишається відкритим. Ми виконали свою частину домовленостей. Тепер чекаємо на українську сторону», — сказав він у коментарі газеті, наголосивши, що йдеться виключно про модель «літаки в обмін на дрони».
Wyborcza
Понад мільйон злотих для допомоги жінкам викликав політичну дискусію в Польщі
Понад мільйон злотих із Фонду справедливості для допомоги жінкам, які постраждали від насильства, спричинив політичну суперечку в Польщі. Правоконсервативні медіа та частина політиків заявили, що кошти нібито будуть використані на «пропаганду абортів». Водночас отримувач гранту та Міністерство юстиції наголошують, що фінансування призначене виключно для підтримки потерпілих від злочинів.
Як читаємо у газеті Wyborcza. Йдеться про громадську організацію BABA із Зеленої Гури, яка вже 26 років надає психологічну, юридичну та соціальну допомогу жінкам, що зазнали домашнього насильства. Організація отримала 1,1 млн злотих із Фонду справедливості після кількарічної перерви у фінансуванні.
Критика з боку правоконсервативних середовищ з'явилася після того, як у соцмережах поширили торішній допис BABA, в якому нагадували про чинне польське законодавство щодо легального переривання вагітності у випадках, коли вона становить загрозу життю чи здоров'ю жінки або є наслідком зґвалтування чи інцесту. На цій підставі окремі медіа та журналіст Кшиштоф Становський заявили, що державні кошти нібито спрямовують на «пропаганду абортів».
Засновниця організації, депутатка партії «Нова лівиця» Аніта Кухарська-Дзєдзіц відкинула ці звинувачення. Вона наголосила, що грант призначений для допомоги потерпілим від злочинів: забезпечення юридичного супроводу, психологічної допомоги, тимчасового житла та підтримки жінок і дітей, які постраждали від насильства.
Представники «Нової лівиці» також заявили, що конкурс Міністерства юстиції не передбачав фінансування діяльності, пов'язаної з абортами, а кошти Фонду можуть використовуватися лише відповідно до визначених програм підтримки жертв злочинів.
«Газета Виборча» нагадує, що за часів уряду партії «Право і справедливість» організація BABA перестала отримувати фінансування з Фонду справедливості, хоча раніше регулярно вигравала відповідні конкурси. Видання також зазначає, що тоді значні кошти Фонду спрямовувалися до організацій і медіа, пов'язаних із тодішньою владою та католицькими структурами, що стало предметом численних перевірок і розслідувань.
Wyborcza
«Бібліотека майбутнього» в Осло — виняткова збірка
В Осло створюють «Бібліотеку майбутнього» (Future Library), у якій рукописи вибраних сучасних авторів зберігатимуться під замком і будуть опубліковані лише у 2114 році. Щороку до проєкту долучається один письменник, який передає неопублікований текст для майбутніх видань. Їх надрукують на папері, який виготовлять із спеціально висадженого перед бібліотекою лісу. Про це пише Polsat News із посиланням на PAP.
Ініціатива стартувала у 2014 році в Осло як мистецький проєкт художниці Кеті Патерсон. Її ідея передбачає, що тексти зберігатимуться в спеціальній «Кімнаті тиші» в міській бібліотеці і залишатимуться недоступними для читачів до XXII століття.
Критерій, за яким обирають письменника, звучить так: «Визначний внесок у прозу або поезію, а також вміння привернути увагу нашого та майбутніх поколінь». Організатори підкреслюють, що проєкт тримається на довірі до майбутніх поколінь, які мають виконати обіцянку й опублікувати тексти у 2114 році.
Polsat News
Польщі загрожує посуха
Річки в Польщі втрачають воду, а країна наближається до глибокої гідрологічної кризи — про це в у відеоподкасті «Didaskalia» порталу Wirtualna Polska заявив гідролог Пйотр Беднарек.
Експерт звертає увагу на зниження водних ресурсів, пересихання річок і криниць та наслідки тривалого водного дефіциту, який особливо помітний на Віслі.
У розмові Беднарек критикує чинну систему управління водними ресурсами в Польщі, зокрема будівництво штучних водосховищ і підхід державних інституцій до регулювання річок. На його думку, частина таких рішень може посилювати проблему посухи замість її пом’якшення.
Він також наголошує на необхідності природного утримання води — відновлення боліт і обмеження осушення територій. Окремо підкреслює роль бобрів, які, за його словами, допомагають утримувати воду в екосистемах.
У матеріалі наводяться дані про низькі водні ресурси Польщі та попередження, що подальше поглиблення дефіциту може мати серйозні наслідки для сільського господарства та довкілля.
Wirtualna Polska
Х.С.