Сейм Польщі одноголосно підтримав у п’ятницю, 17 липня, постанову про вшанування пам’яті жертв геноциду, скоєного ОУН та УПА на східних територіях Другої Речі Посполитої.
(У польському офіційному та парламентському дискурсі події 1943–1945 років на Волині та в Східній Галичині дедалі частіше визначають як геноцид, вчинений ОУН і УПА проти польського населення. Водночас в українській історіографії та офіційній пам'ятній політиці переважають назви «Волинська трагедія» або «Волинська трагедія 1943 року» — ред.).
У документі депутати віддали шану всім жертвам цих злочинів, а також наголосили на важливості продовження пошуку, ексгумації та гідного поховання загиблих. Перед цим Сейм відхилив сім поправок меншості.
Як заявив у четвер, 16 липня, у Сеймі депутат-доповідач Тадеуш Самборський із Польської селянської партії (PSL), ухвалена постанова є вшануванням пам’яті всіх жертв Волинського злочину у 83-ті роковини його найтрагічнішого періоду.
За словами Тадеуша Самборського, Сейм також віддав шану всім, хто захищав громадян Польщі, яких убивали, зокрема бійцям Армії Крайової, Селянських батальйонів та учасникам стихійно створених загонів самооборони.
«У постанові також чітко висловлено вдячність і повагу всім благородним і справедливим українцям, які, ризикуючи власним життям, рятували своїх сусідів, приречених на смерть», — наголосив депутат.
Він додав, що документ також підкреслює значення вже розпочатого процесу пошуку, ексгумації та гідного поховання жертв.
«Ми водночас наголошуємо, що ці дії мають універсальний, гуманітарний характер і жодним чином не повинні залежати від політичних чинників», — пояснив Тадеуш Самборський.
Депутат також звернув увагу, що в постанові висловлено вдячність усім, хто бере участь у пошукових та ексгумаційних роботах, а також тим, хто зберігає пам’ять про жертв цих злочинів.
Події на Волині й досі залишаються одним із найболючіших і найсуперечливіших питань у відносинах між Польщею та Україною. Польські історики говорять про понад 100 тисяч загиблих поляків, тоді як українські дослідники вважають ці оцінки недоведеними. Водночас польські історики визнають, що внаслідок актів помсти могли загинути від 10 до 20 тисяч українців.
PAP/Д.Н.