Кілька днів після того, як 1 серпня 1944 року в окупованій гітлерівцями польській столиці почалося Варшавське повстання, — німецькі підрозділи у небачених досі масштабах та з надзвичайною жорстокістю розпочали систематичне вбивство населення району Воля. Це було 5 серпня 1944 року.
Бійня на Волі була найбільшим одноразовим геноцидом в історії світу — таку думку висловив Рафал Бродацький з історичного відділу Музею Варшавського повстання. Експерт наголосив, що ці події залишаються одними з найжорстокіших епізодів придушення Варшавського повстання.
«5 серпня, приблизно о 9:00 годині, підрозділи, які були зосереджені у західному передмісті, рушають вулицями Вольською та Ґурчевською і припускаються ряду вбивств цивільного населення. Не мало значення, чи це були солдати, жінки, чоловіки, діти. Сьогодні ми насправді неспроможні оцінити, скільки людей тоді загинуло. Говориться, що від 20 навіть до 50 тисяч поляків були вбиті німцями», — сказав Рафал Бродацький в ефірі Польського радіо 24.
До вшанування пам’яті загиблих жителів району Воля приєднався президент Польщі Кароль Навроцький. Під час заходів у роковини спалаху Варшавського повстання, 1 серпня 2026 року, польський очільник, що пам’ять про них триває.
«Я тут сьогодні як президент Польщі, щоб сказати, що Польща пам’ятає про цивільних жертв Варшавського повстання, про понад 50 тисяч мирних жителів та мешканців Волі, убитих від "чорної суботи", 5 серпня 1944 року, та в наступні дні», — зауважив Кароль Навроцький.
У 82-у річницю бійні на Волі, 5 серпня 2026 року, о 20:00, відбудуться урочисті заходи на цвинтарі повстанців Варшави. Через високу температуру повітря скасували марш пам’яті, під час якого мали зачитувати імена вбитих жителів Волі.
IAR/Н.Б.