З Україною потрібно мати добрі відносини, але водночас необхідно вимагати чіткої позиції щодо історичних питань, — так віцепрем’єр-міністр, міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський прокоментував створення Національного пантеону України. З польської точки зору, ця ініціатива може викликати суперечки, оскільки передбачає можливість вшанування історичних постатей, оцінка діяльності яких залишається предметом польсько-українських історичних дискусій. У понеділок, 24 серпня, відповідний закон набув чинності.
Кшиштоф Гавковський наголосив, що в питаннях історичної політики Польща стоїть на боці правди. Він додав, що українська сторона також повинна поважати цю правду. Якщо цього не буде, Польща вимагатиме виправлень, як це було у випадку з присвоєнням військовому підрозділу імені «героїв УПА», — заявив віцепрем’єр:
«Польща не погоджуватиметься ні на що, що спотворювало б історичну політику, яку ми формували протягом багатьох років і з якої також повинні робити висновки. Адже українці не можуть заплющувати очі на польську правду, яка є об’єктивною і має бути чимось природним як для Польщі, так і для українців. Але, з іншого боку, вступати в польсько-український конфлікт, який міг би призвести до розриву дипломатичних відносин між нашими державами, нерозумно. Тут потрібна виважена політика спокою, а не ескалація».
Як зазначив Адам Дзедзіц із Польської селянської партії (PSL), кожен народ хоче мати своїх героїв. Водночас важливо, додав він, хто зрештою буде вшанований в українському Національному пантеоні:
«Якщо Зеленський хоче доброї співпраці з Європою, доброї співпраці з Польщею, то він повинен усвідомлювати, що таким діям у Європі немає місця».
Закон про створення Національного пантеону ухвалив український парламент і підписав президент Володимир Зеленський. У тексті закону немає переліку конкретних осіб, яких мають вшанувати, однак визначені ним рамки досить широкі. Саме згадка про Українську повстанську армію викликає занепокоєння в Польщі.
IAR/Д.Н.