Близько 3,5 тисяч документів про долі поляків та польських громадян, яких радянська влада депортувала до республік Центральної Азії, стали доступними в новому онлайн-сервісі «З архівів Центральної Азії». Портал презентували у середу, 16 вересня, в польському Сеймі.
Проєкт створили спільно Музей пам’яті Сибіру в Білостоці та Музей Другої світової війни в Гданську. Він став результатом роботи трьох міжнародних історичних комісій — польсько-казахстанської, польсько-узбекистанської та польсько-киргизької.
Як зазначила заступниця міністра культури Польщі Божена Желязовська, сучасні цифрові технології дають змогу легко отримувати доступ до документів, які зберігаються в архівах Казахстану, Узбекистану та Киргизстану.
Для родин депортованих це можливість дізнатися більше про історію своїх предків. Досі багато сімей знали про долі рідних переважно з розповідей, які передавалися з покоління в покоління.
Директор Музею пам’яті Сибіру Войцех Слєшинський наголосив, що значна частина поляків, депортованих радянською владою, опинилася не в Сибіру, а в таборах та місцях примусового поселення на території тодішніх республік Центральної Азії. Саме в архівах Казахстану, Узбекистану та Киргизстану збереглися документи про їхнє життя та подальшу долю.
За його словами, раніше багато з цих матеріалів залишалися недоступними. Отримати їх вдалося завдяки співпраці польських істориків та архівістів із колегами з країн Центральної Азії.
Войцех Слєшинський також зазначив, що після початку повномасштабної війни Росії проти України польські науковці втратили доступ до російських і білоруських архівів. Тому документи, які вдалося знайти в архівах Центральної Азії, набувають особливого значення для дослідження радянських репресій та депортацій.
Керівник Музею Другої світової війни в Гданську Рафал Внук наголосив, що співпраця з науковцями Казахстану, Узбекистану та Киргизстану дає змогу не лише отримувати доступ до місцевих архівів, а й допомагати дослідникам із цих країн представляти свої роботи науковим установам Заходу. Кожен документ на порталі проходить наукове опрацювання.
Наразі на сайті доступно близько 3,5 тисячі документів обсягом від однієї до кількох десятків сторінок. Більшість із них написані російською мовою, однак є також документи польською та місцевими мовами.
Шукати інформацію можна польською та англійською мовами. Для цього використовується пошукова система зі штучним інтелектом, яка допомагає знаходити потрібні слова та фрази в документах.
Ресурс планують постійно доповнювати новими матеріалами після їхнього опрацювання.
Радянська влада використовувала території Центральної Азії для масового примусового переселення людей, яких вважала ворогами або нелояльними до комуністичного режиму. Серед них були десятки тисяч поляків та польських громадян.
Перші депортації поляків із радянської України відбулися у 1936 році. Наступна масштабна хвиля припала на 1940–1941 роки після окупації Радянським Союзом східних територій Другої Речі Посполитої.
Після нападу Німеччини на Радянський Союз у 1941 році та оголошення радянської амністії для польських громадян, які перебували в таборах і на примусових роботах, розпочалося масштабне переселення поляків на південь — у райони з м’якшим кліматом.
У Центральній Азії також формувалася польська армія генерала Владислава Андерса. Документи про її діяльність та життя польського населення в регіоні також збереглися в місцевих архівах.
Матеріали доступні на порталі «З архівів Центральної Азії».
PAP/Опрацював володимир Гарматюк