Нова корупційна справа в Україні свідчить про професійність та незалежність українських антикорупційних органів НАБУ і САП. Так вважає аналітик польського Центру східних досліджень Марцін Єнджисяк.
У вівторок, 15 вересня, Верховна Рада України проголосувала за звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. Напередодні Кравченко подав у відставку на тлі розслідування НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у справі під кодовою назвою «Карфаген».
За даними слідства, один із працівників прокуратури систематично отримував хабарі від телефонних кол-центрів. За гроші він нібито не втручався в їхню діяльність, пов’язану з обманом громадян України та іноземців.
«Викриваючи чергову аферу, антикорупційні служби в Україні показали, що вони надзвичайно сильні, креативні та професійні», — заявив PAP аналітик групи Білорусі, України та Молдови Центру східних досліджень Марцін Єнджисяк.
НАБУ та САП працюють в Україні з 2015 року. Від самого початку їхня діяльність викликала спротив частини політичного середовища. За словами Марціна Єнджисяка, різні політичні групи та окремі депутати неодноразово намагалися обмежити повноваження бюро.
Одна з найсерйозніших спроб змінити роботу НАБУ сталася торік. 22 липня український парламент ухвалив закон, який позбавляв бюро незалежності та передавав його під контроль генерального прокурора. Закон того ж дня підписав президент Володимир Зеленський.
Після цього в найбільших містах України почалися протести. Як зазначає Марцін Єнджисяк, суспільний тиск змусив владу відмовитися від цих змін і відновити незалежність антикорупційних органів.
Водночас, за словами експерта, НАБУ не має високого рівня довіри серед українців. Він називає це парадоксом: суспільство виступило на захист бюро, але водночас значна частина громадян критикує його роботу.
Згідно з дослідженням київського Центру SOCIS, проведеним у серпні, 59,4% опитаних вважають НАБУ і САП неефективними. Серед претензій, про які говорить Марцін Єнджисяк, — значні витрати на роботу бюро та недостатнє, на думку критиків, повернення коштів, викрадених із державних ресурсів.
При цьому НАБУ має підтримку з боку західних партнерів України, зокрема Європейського Союзу та США, які брали участь у підготовці українських антикорупційних службовців. На думку Марціна Єнджисяка, це посилює позиції бюро у протистоянні з політичним впливом.
Експерт наголошує, що НАБУ проводить розслідування не лише щодо опозиційних політиків, а й щодо людей, пов’язаних із владою. Як приклад він наводить розслідування щодо можливого підкупу депутатів Верховної Ради, в якому фігурувала лідерка опозиційної партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко.
Водночас українське законодавство не дозволяє НАБУ проводити розслідування безпосередньо щодо чинного президента. Натомість бюро може розслідувати справи стосовно представників його оточення.
Одним із таких прикладів Марцін Єнджисяк називає операцію «Forest Gump». У її межах НАБУ та САП заявили про викриття схеми за участю чиновників з оточення президента та людей, пов’язаних із банківським сектором.
За даними слідства, через державний Sense Bank намагалися легалізувати близько 150 мільйонів гривень готівкою. Кошти мали бути використані, зокрема, для внесення застави за одного з підозрюваних в іншій корупційній справі — «Мідас».
Як зазначає польський експерт, різні антикорупційні розслідування в Україні можуть бути пов’язані між собою. Зокрема, «Forest Gump» він розглядає у контексті справи «Мідас».
У листопаді минулого року НАБУ і САП після понад 15 місяців роботи над операцією «Мідас» заявили про викриття корупційної схеми навколо державної компанії «Енергоатом». За даними слідства, чиновники та бізнесмени, пов’язані з владними колами, могли вимагати від приватних компаній хабарі на загальну суму щонайменше 100 мільйонів доларів.
У матеріалах слідства згадувалися, зокрема, бізнесмен Тимур Міндіч, співвласник студії «Квартал 95», та його партнер Олександр Цукерман.
Окремо Марцін Єнджисяк відзначає роботу директора НАБУ Семена Кривоноса. За словами експерта, до його призначення частина фахівців із боротьби з корупцією сумнівалася в його незалежності. Однак, як вважає аналітик, Кривонос згодом продемонстрував самостійність у роботі бюро.
PAP/Опрацював Володимир Гарматюк