26-та Міжнародна конференція із серії «Роль християн у процесі європейської інтеграції», організована групою Європейської народної партії в Європейському парламенті та Фондом єпископа Тадеуша Перонека, відбулася у Кракові у п'ятницю та суботу, 25-26 вересня. Цьогорічна конференція була присвячена питанню: «Скільки Європ у Європі?».
Пйотр Серафін, комісар ЄС з питань бюджету, державного управління та боротьби зі зловживаннями, взяв участь у конференції в суботу. Під час своєї вступної промови «Чи приречена Європа на розділення чи об'єднання?» він зазначив, що глобальні події змушують ЄС ще більше зміцнювати свою єдність.
«Світовий порядок, що сформувався після закінчення Холодної війни, руйнується на наших очах; це стосується насамперед ролі Китаю та Сполучених Штатів у світі. Ми переживаємо це в Європі через низку криз – криз, які стосуються не лише Європи. Сьогодні весь світ перебуває в хаосі», — зазначив він, наголосивши, що в останні роки реакцією Європи на кризи було розширення сфер спільних дій, наприклад, під час пандемії COVID, після нападу Росії на Україну та зміни адміністрації у Вашингтоні.
«Консолідація Європейського Союзу — це цілком раціональна реакція на крах світового порядку. Це доказ життєздатності ЄС та здорового глузду й рішучості європейців. Для наших громадян європейська єдність стала якорем, який забезпечує відчуття безпеки в турбулентному світі», — оцінив Пйотр Серафін.
Він зазначив, що наступним випробуванням для європейської єдності стане зростання ескалації напруженості та ворожих дій з боку Росії, а також дефіцит торговельного балансу ЄС з Китаєм, який щодня становить 1 мільярд євро». Він додав, що також існує значний «потенціал для сварок» між різними країнами ЄС, наголосивши, що «такий різноманітний континент, як Європа, з такою багатою та бурхливою історією, не збереже єдність без культури компромісу».
«Ми не можемо перестати думати про спільне благо. Коли історія розгортається за нашими кордонами, ми повинні бути здатні діяти разом ще більше. У нас ще достатньо сил і ресурсів, щоб вирішити наше майбутнє». «Майбутнє Європи напишуть європейці», — наголосив він.
Ельмар Брок, член Європейського парламенту (1980-2019) та багаторічний голова Комітету Європейського парламенту з питань закордонних справ, який брав участь у панельній сесії, наголосив на необхідності «працювати разом над спільною політикою». Він зазначив, що сьогоднішній світ дедалі більше перебуває під домінуванням таких наддержав, як Росія, США та Китай.
«З точки зору наддержав, усі європейські країни — це малі країни. Тільки разом ми можемо діяти, тільки таким чином ми можемо досягти успіху. Природно, що ми маємо свою регіональну та національну ідентичність». (...) Роль регіонів і країн ніколи не зникне, але між ними має бути знайдений хороший баланс».
За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, голови Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом у Верховній Раді України та колишньої віцепрем'єр-міністерки України, майбутнє залежить, серед іншого, від того, чи буде ЄС керуватися «розрахунком власних інтересів», чи «йти за голосом цінностей». Климпуш-Цинцадзе нагадала, що Європа базується на цінностях – зокрема, солідарності, спільному благу та принципі субсидіарності, які є її основою. На її думку, Москва хоче підштовхнути ЄС шляхом розрахунку інтересів, бо тоді, зазначила вона, легше створювати розбіжності та «сили, які розділяють».
- Хтось може сказати: «Українці хочуть вступити до ЄС і НАТО, і саме тому Росія вторглася». Можливо, їм варто стати частиною цього російського простору, можливо, нам варто передати українців росіянам, і все буде добре. Але водночас ми не помічаємо того, що росіяни відкрито говорять: у грудні 2021 року Путін заявив, що хоче повернутися до старих кордонів. «Де були ви, де були ваші кордони, про які він говорить, які він хоче відкотити?» — запитала українська політикиня. Вона додала, що, за повідомленнями американської преси, у 2025 році Путін сказав своїм соратникам, що хоче, щоб ЄС і НАТО були, як вона висловилася, «розірвані на шматки відцентровими силами». «Це нова лінія фронту», — зазначила вона, додавши, що «тому ми повинні дати спільну відповідь».
Ідея конференції народилася у 2000 році, коли Польща готувалася до членства в Європейському Союзі. Протягом 18 років Організаційний комітет очолював єпископ, професор Тадеуш Перонек, а після його смерті цю роботу взяв на себе фонд, що носить його ім’я. З 2021 року формат конференції, спочатку зосереджений на діалозі між представниками Католицької Церкви та політиками, інтелектуалами та залученими мирянами, був розширений для вирішення питання «Роль християн у процесі європейської інтеграції».
PAP/Опрацювала Сніжана Чернюк