Найновіший звіт Фонду Digital Poland «Дезінформація очима поляків» за 2026 рік вказує, що дезінформація в Польщі стала системною загрозою. 77% поляків стикалися з дезінформацією, 75% вважають її серйозною проблемою, а 47% порівнюють операції впливу із загрозою класичного збройного нападу.
Аналітики Центру аналізу дезінформації NASK вказують, що російські операції базуються вже не на окремих фейкових новинах, а на масованих кампаніях (так званих хвилях). Тільки у 2025 році було зафіксовано шість великих, потужних хвиль дезінформації, спрямованих російськими й білоруськими центрами.
Чи ж дивно, що приводом для чергового дезінформаційного вкиду стає буквально що завгодно? Інколи такі резонансні події організовують самі росіяни або білоруси. А потім навколо них наганяють терабайти хворих емоцій. А інколи не можемо знати, чи вони стоять за певною подією, але й так бачимо, як подія моментально використовується для максимального накачування польського суспільства антиукраїнською ненавистю та страхом.
Так сталося і з жахливою подією в Ярославі, де 31-річний громадянин України поранив ножем 5 осіб, один із поранених помер.
Трагедія сталася вранці 24 вересня 2026 року на території Ярославського абатства сестер-бенедиктинок на вулиці Бенедиктинській у Ярославі Підкарпатського воєводства. За офіційним повідомленням Підкарпатської поліції, 31-річний чоловік поранив ножем чотирьох чоловіків і одну жінку й кидався з ножем на вулиці на чергову особу. Чоловіка затримали на місці.
Того ж дня прокуратура офіційно повідомила, що затриманий є 31-річним громадянином України. Спочатку йшлося про п'ятьох потерпілих. Усіх доставили до лікарень, однак один із поранених згодом помер від отриманих травм. Прокуратура в першому офіційному повідомленні наголосила, що на той момент причини нападу не встановлені, а слідчі разом із поліцією та експертами збирають і закріплюють докази.
Загиблим був священник о. Станіслав Збойнович. Серед інших постраждалих — двоє священників і двоє мирян. Ярославське абатство наступного дня повідомило, що о. Марек перебуває в лікарні у тяжкому, але стабільному стані, о. Адріан після медичної допомоги повернувся до абатства, а ще двоє потерпілих також отримували медичну допомогу. Саме абатство закликало не використовувати трагедію для розпалювання ненависті.
Наступного дня, 25 вересня, прокуратура сформулювала три процесуальні звинувачення: вбивство, замах на вбивство та спричинення тяжких тілесних ушкоджень. Однак одразу виникла проблема з їхнім формальним оголошенням підозрюваному: його стан здоров'я не дозволяв провести необхідні процесуальні дії.
Польські судові експерти встановили, що на момент проведення оцінки у нього були ознаки психічного захворювання у формі гострих поліморфних психотичних розладів. Прокуратура повідомляла про сильне психомоторне збудження, дезорганізацію мислення та відсутність логічного контакту, через що він не міг брати участь у процесуальних діях, зокрема бути допитаний. Через цей стан підозрюваного не допитали так, як це зазвичай відбувається після затримання. Відповідно, мотив нападу на цей момент офіційно не встановлений.
26 вересня суд у Ярославі задовольнив клопотання прокуратури і застосував щодо 31-річного підозрюваного тимчасовий арешт строком на три місяці. Через стан здоров'я він перебуватиме під вартою в умовах лікарні.
Так, коротко, відбувався перебіг подій.
Дуже швидко відреагували польські правоохоронні органи, українське посольство, представники польської влади – найвищої державної та місцевої, зрештою, президент України.
Зрозуміло, що така резонансна подія завжди привертає велику увагу, а вже тим більше, що йдеться про вже підготовлений росіянами антиукраїнський ґрунт. Зрозуміло, що для з'ясування обставин просто фізично потрібен час. Одним із важливих стало питання, як і чому підозрюваний дістався з Німеччини, та як опинився саме в монастирі.
Та маніпулятори не дають такого часу, а особливо обурені громадяни не бажають чекати й критично думати. Буквально з перших повідомлень про трагедію у польськомовному інтернеті понеслися численні маніпуляції: від просто здогадок щодо деталей — до маніпуляцій і відкритої брехні.
Участь у маніпуляціях, дезінформації або домислюванні взяли й окремі польські політики та не надто ретельні журналісти.
Особливо старався діяч Конфедерації Павел Усьондек, який писав про «українського вбивцю двох священників» навіть після спростування інформації про другу смерть воєводою Підкарпатського воєводства. У своєму офіційному повідомленні Konfederacja Korony Polskiej, очолювана Гжегожем Брауном, також описала напад з «maczetą», з мачете, хоча встановлено, що напад відбувся з ножем із монастирської кухні.
Спільна ініціатива польських суспільних ЗМІ – Польського телебачення, Польського агентства преси та Польського радіо – створена для боротьби з дезінформацією, фейковими новинами та маніпуляціями в Інтернеті Sprawdzam To наводить конкретний пост Марти Чех, керівниці вроцлавських структур Korony: вона написала, що «українець убив священника під час святої меси» і пов'язала подію з тезою про Wołyń 2.0.
Офіційна хронологія цього не підтверджує. Прокуратура повідомила, що напад почався приблизно о 9:30, тоді як меси в цій церкві відбуваються о 10:00. Прокурор також описала послідовність: чоловік спочатку зайшов до кухонних приміщень, там відбулися перші контакти з потерпілими, а потім події перемістилися до церкви.
Отже, всі ці повідомлення – два священники, мачете, «під час меси» — неправдиві. І це лише невелика частина. Sprawdzam To перераховує цілу низку таких прикладів - якщо не цілковитої дезінформації, то спотворень інформації або домислів.
Завжди, коли не вистачає інформації, вакуум заповнюється здогадками. Така допитлива природа людини. Однак показово, якою саме інформацією заповнюється цей вакуум. Якщо заповнюється антиукраїнською – то це вже не допитливість, а маніпуляція з метою викликати або посилити ненависть проти українців.
Марсель Келтика, експерт асоціації «Демагог» і представник Ради опору зовнішній дезінформації при Міністерстві закордонних справ розповідає про інші інформаційні маніпуляції, зокрема про відео з нібито погрозами від українців полякам. На жаль, це російське порядкування в польському інформаційному просторі є ефективним:
«Фактично, переважна більшість досліджень, проведених останніми місяцями щодо ставлення польського суспільства до українців, або дослідження такого підлягання дезінформації однозначні й чітко вказують на ефективність цих російських дезінформаційних кампаній.
І дуже простий приклад. Погляньте, наскільки відкрите польське суспільство було щодо українського суспільства на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. І як це ставлення змінилося за останні роки? Це чітко демонструє дослідження дезінформації очима поляків, яке ми провели разом як Demagog і Фонд «Digatal Poland».
Це також підтверджують чергові дослідження, які показують, що поляки абсолютно не усвідомлюють, як діє російська дезінформація, і що вона вже присутня в польській інформаційній сфері та має реальний вплив на соціальні рішення».
Марсель Келтика повідомив, що польська держава вже намагається виправити ситуацію:
«Проблема ефективної протидії цій іноземній дезінформації в Польщі полягає у значній інституційній розрізненості, а також у відсутності ефективної координації між різними експертами, науковцями, бізнес-ЗМІ та неурядовими організаціями, такими як Demagog.
У нас є багато чудових експертів і неурядових організацій, які виконують чудову роботу в контексті протидії дезінформації, медіаосвіти, перевірки фактів і проведення досліджень. Ми також маємо чудові та необхідні дії міністерств, які також розширюють масштаби своєї діяльності. Однак у Польщі немає жодного центру, жодної окремої особи, відповідальної за всю сферу інформаційної безпеки. Ми говоримо виключно про дезінформацію, яка є відчутною та дедалі легше піддається визначенню та вбудовуванню в певні ритми. Але йдеться про таку стійкість суспільства, про всю інформаційну безпеку держави. Йдеться про координацію освітньої діяльності, яка матиме довгостроковий вплив, а також таких заходів, як перевірка фактів, які необхідно впроваджувати тут і зараз.
Як я вже казав, є багато чудових експертів та організацій, які можуть ефективно протидіяти дезінформації, але бракує глибини цих дій, координації та спрямування цієї діяльності для забезпечення її ефективності. На жаль, іноді ми навіть канібалізуємо один одного в цій діяльності та виконуємо ту саму роботу двічі. І я думаю, що в цьому контексті польська держава несе дуже значну відповідальність.
Зараз при Міністерстві цифровізації створюється Центр боротьби з дезінформацією. Я щойно відвідав круглий стіл, де ми обговорювали, як ефективно координувати цю роботу, а також подали наші коментарі та запитання до Міністерства цифровізації. Ми сподіваємося, що це перший, але дуже необхідний, уже на вчора, крок до ефективної координації всіх цих заходів».
Запрошую послухати передачу в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк