У Польщі можуть справджуватися прогнози про появу нової хвилі індивідуального тероризму. Про це заявив колишній керівник Агентства розвідки Польщі Гжегож Малєцький, коментуючи стрілянину в центрі Кракова, внаслідок якої загинули шестеро людей. На його думку, трагедію варто розглядати не лише як окремий випадок насильства, а й у ширшому контексті зміни характеру терористичних загроз.
За словами Малєцького, ще понад десять років тому польські фахівці з безпеки попереджали про можливу появу так званої п'ятої хвилі тероризму. Йдеться про напади, які люди здійснюють самостійно, без прямої організаційної підтримки терористичних угруповань.
«П'ята хвиля тероризму — це так званий індивідуальний тероризм, тероризм одинаків, або "самотніх вовків". Ідеться про самостійні акції, не організовані групами осіб. Такі дії можуть мати найрізноманітніше ідеологічне підґрунтя або мотивацію, не обов'язково пов'язану з конкретною ідеологічною течією», — пояснив експерт.
Концепція хвиль тероризму використовується в міжнародних дослідженнях для пояснення змін у мотивах, ідеології та методах терористичної діяльності. Американський політолог Девід Рапопорт виокремив чотири основні хвилі сучасного тероризму: анархістську, антиколоніальну, новоліву та релігійну. Вони охоплювали різні історичні періоди, починаючи з кінця XIX століття.
Поняття п'ятої хвилі залишається предметом наукових дискусій. Серед можливих її характеристик дослідники називають децентралізацію насильства, радикалізацію окремих людей та поширення екстремістських ідей через цифрові комунікації.
На відміну від класичних терористичних організацій, такі виконавці можуть не мати керівників, членства чи безпосередніх контактів із радикальними угрупованнями. Водночас це не означає, що вони діють в умовах повної ідеологічної ізоляції: на їхні погляди можуть впливати інтернет-спільноти, пропаганда та приклади попередніх нападів.
За словами Малєцького, саме самостійна радикалізація є однією з характерних рис цієї загрози.
«У цьому випадку домінує саме так званий індивідуальний тероризм, тобто тероризм людей, які самостійно радикалізуються. Звичайно, вони спираються на певні знання, інформацію, на певні стимули, які впливають на процес радикалізації, зокрема через різноманітні джерела в інтернеті», — зазначив він.
Окремо експерт прокоментував можливий зв'язок між геополітичною ситуацією, зокрема війною за східним кордоном Польщі, та радикалізацією окремих людей.
Малєцький наголосив, що в конкретному випадку немає підстав пов'язувати напад у Кракові з війною. Водночас він не виключає впливу загального психологічного та суспільного напруження.
«У цьому конкретному випадку ніщо не вказує на те, що це мало якийсь зв'язок із війною. Водночас, звичайно, зростання рівня тривоги, страхів і певна нездатність прийняти реальність, у якій ми живемо, можуть бути одними з чинників, які провокують або посилюють поведінку такого типу», — сказав експерт.
Таким чином, у центрі уваги після трагедії в Кракові опинилося не лише питання мотивів конкретного нападника, а й проблема виявлення та попередження індивідуальної радикалізації.
ПРДУ/Володимир Гарматюк