Збір коштів у межах акції «Тепло з Польщі для Києва» розпочався наприкінці жовтня. Наразі вдалося зібрати понад три мільйони злотих. До ініціативи приєдналися більш як 15 тисяч благодійників, а також провідні польські бізнес-організації.
Серед нових партнерів кампанії — організації «Роботодавці Польщі» (Pracodawcy RP), Польська бізнес-рада та Corporate Connections. Акцію також підтримують Польський Червоний Хрест і білоруська демократична опозиція, зокрема її лідерка Святлана Ціханоуська.
«Стан української енергетичної інфраструктури стає дедалі критичнішим через російські атаки та зниження ефективності протиповітряної оборони», — заявив Польському агентству преси співорганізатор акції, представник Фундації «Відкритий діалог» Бартош Крамек.
За його словами, останніми днями темпи збору коштів зросли завдяки активнішому долученню польського бізнес-середовища.
Паралельно організатори передають Україні обладнання, придбане за кошти минулорічної кампанії. Йдеться про генератори та мобільні трансформаторні станції, виготовлені у східній Польщі для потреб українських регіонів.
У Фундації «Відкритий діалог» наголошують: наближення зими може спричинити серйозну гуманітарну кризу. Російські війська масовано атакують об’єкти критичної інфраструктури — електростанції, трансформаторні підстанції та лінії електропередач.
Відсутність електроенергії в містах означає не лише темряву, а й перебої з опаленням та водопостачанням, а також непрацюючі ліфти. Особливо складно мешканцям багатоповерхівок, зокрема літнім людям, людям з інвалідністю та матерям із маленькими дітьми. За словами Крамека, у Києві відключення електроенергії вже стали звичним явищем.
Ціль нинішньої кампанії — зібрати 10 мільйонів злотих. Під час першої редакції акції, яка відбулася минулої зими, вдалося залучити понад 12 мільйонів злотих. За ці кошти Україні передали понад тисячу генераторів і станцій живлення. Тоді кампанію підтримали більш як 80 тисяч благодійників.
Акцію «Тепло з Польщі для Києва» організовують Фундація Stand with Ukraine, Фундація «Відкритий діалог», Sestry.eu та The Diplomatic Platform.
PAP/Опрацював Тарас Андрухович