Бої під час Варшавського повстання тривали 63 дні. З огляду на нестачу провіанту, боєприпасів та щораз гірше становище цивільного населення польської столиці, командувачі повстання прийняли рішення про капітуляцію.
2 жовтня минуло 77 років від закінчення Варшавського повстання.
Упродовж вересня капітулювали щораз інші райони Варшави. Наприкінці місяця повстанці здалися на Мокотуві і Жолібожі. Ситуація у Середмісті, яке продовжувало боротьбу, ставала щораз гіршою. Бракувало провіанту, ліків і боєприпасів, - розповідає історик доктор Шимон Нєдзєля:
«Насправді вже 1 жовтня генерал Тадеуш Бур-Коморовський переконаний, що не можна продовжувати агонії міста. Генерал Бур-Коморовський бачив загибель Варшави, бачив страждання сотень тисяч людей. Бур-Коморовський хоче це припинити».
Німці згодилися визнати за повстанцями права військовополонених та гарантувати безпечну евакуацію цивільного населення. Врешті, однак, багато мешканців Варшави було відправлено до примусової праці, або ж до концентраційних таборів.
Загальне число жертв постання сягає приблизно 200 тисяч, з котрих 150 становили цивільні.
Після повстання німці розпочали систематичне руйнування Варшави, знищення польських пам’яток, а також спалювання книжок, архівів та документів, що походили зі столичних бібліотек. Вважається, що за час ІІ Світової війни було зруйновано 80 відсотків будівель лівобережної Варшави.
Головні урочистості, присвячені річниці закінчення Варшавського повстання та Дню пам’яті про цивільне населення воюючої Варшави, відбулися опівдні у столичному парку Дрешера. Окрім цього вони заплановані на пізніші години у Прушкуві неподалік Варшави, а також перед Могилою невідомого солдата в центрі столиці.
IAR/А.М.