Словацькі політики порівняли вторгнення та окупацію Чехословаччини 1968 року арміями країн Варшавського договору з нинішнім вторгненням Росії в Україну. Про це говорили під час покладання вінків, згадуючи про події 54-річної давності.
«Ми вшановуємо історичну подію, яка не належить до далекого минулого, але має потенціал сучасної загрози. Знову гинуть невинні люди, і це лише тому, що вони хотіли вільно вирішувати своє майбутнє», – сказала президент Словаччини Зузана Чапутова.
За її словами, мрії покоління серпня 1968 року здійснилися лише після падіння комуністичного режиму в Чехословаччині у 1989 році та відходу радянських солдатів. Вона зазначила, що Словаччина є частиною демократичної міжнародної спільноти, яка допомагає атакованій Україні.
Прем'єр-міністр країни Едуард Гегер висловив переконання, що українці доживуть до свободи. «Ми скучили за свободою і за кращим життям. За тим же скучили і люди в Україні. Як Москва покарала Чехословаччину, так Москва покарала Україну», – сказав прем'єр.
Церемонія відбулася біля меморіальної дошки на будівлі Університету Коменського в Братиславі, яка вшановує пам'ять про три постріли на початку військового вторгнення в серпні 1968 року.
Інтервенція військ Варшавського договору в Чехословаччину під кодовою назвою «Дунай» почалася в ніч з 20 на 21 серпня 1968 року. Крім радянських військ, у ньому брали участь війська Угорщини, Болгарії, Німецької Демократичної Республіки та Польщі. Метою військового втручання було зупинити демократичні зміни, відомі як «Празька весна». У перші дні окупації під час протестів загинули десятки чехів і словаків, сотні громадян отримали поранення.
Радянська військова присутність у Чехословаччині тривала до 1991 року.
PAP / В.Г.