Польські колядки, які люди співають під час Різдва, є цікавим джерелом мовних явищ давньої польської мови.
В одній із найстаріших колядок, у пісні з XVI століття «Anioł pasterzom mówił» («Ангел мовив пастирям» - укр.) є речення «W Betlejem, nie bardzo podłym mieście». Слово «podły», що у сучасній польській мові означає «підлий», раніше мало інше значення, - пояснює мовознавиця з Ряшівського університету, доктор Малґожата Кулаковська.
«Автор колядки не мав на увазі те, що Вифлеєм був якимось містом злих людей, йшлося про якість, тобто "podły" означало поганої якості. Тобто Вифлеєм, за автором колядки, не було найгіршим містом, коротко кажучи».
«Ангел мовив пастирям» — це колядка урочиста, піднесена, але також є красиві колядки-колискові, — додає Малґожата Кулаковська.
«"Люлі, люлі, Ісусе" чи "Коли гарна панна сина колисала"… Більшість цих колядок було створено у 17-18 столітті, коли створювалися збірники колядок. Тому у них є дуже багато нетипової, архаїчної лексики».
Сьогодні колядники з’являються у багатьох домах. Варто прислухатись до текстів, які вони співають, адже у них є багатство давньої польської мови.
IAR/М.К.